Connect with us

Життя

Якби б не забита раковина, ніколи б не дізналася, що чоловік мені зраджує

Published

on

Мого чоловіка Влада чогось допроситися – ціла проблема. У нього постійно якісь проблеми, то на роботі, то в родині. То він ще чимось зайнятий. Останнім часом на кухні з раковини йшов дуже неприємний запах. Я не раз просила Влада, щоб він розкрутив труби і подивився в чому справа. Може, треба почистити їх або що. Але від нього все ніяк не було допомоги. Нерозумно викликати сантехніка, якщо власний чоловік відмінно розбирається в цьому всьому.

І ось нарешті сталося диво. Влад поліз копатися в трубах. Коли він їх розкручував, я стояла поруч, мені цікаво було, в чому проблема. З однієї труби випала купа сміття, а в смітті щось блищало. Я підійшла ближче і побачила округлу форму, золото. Витягла зі сміття золоту сережку з червоним каменем. Я була приголомшена, адже я сережок не ношу.

Я пішла у ванну кімнату відмивати сережку від бруду. Коли привела її в нормальний вигляд, почала ловити якісь спалахи пам’яті. Мені все не давала спокою думка про те, кому ж вона належить.

І тут почали приходити спогади. Адже ми їздили два місяці тому з його друзями і їх дружинами на пікнік. Поки чоловіки робили шашлики, жінки займалися салатами і обговорювали свої теми. І ось я згадала. Таня, так звали дружину одного друга мого чоловіка. Вона тоді хвалилася новими сережками.

У цю секунду я все зрозуміла. Пішла в кімнату до чоловіка і задала лише одне питання.

pixabay.com

-Ти зраджував мені з Танею? – Він все дивився в підлогу. Довго мовчав. А потім наважився.
–Так. Ну і що? – Більше я нічого не відповіла. Зібрала речі і покинула його квартиру. Але ж якби я не знайшла тої сережки, то нічого не знала б. А я наївно думала, що він втомлюється на роботі, що у нього постійні відрядження. Зрештою звинувачувала себе не раз в тому, що я винна в його холоді до мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять + двадцять =

Також цікаво:

CZ20 хвилин ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ32 хвилини ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ37 хвилин ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ50 хвилин ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...

CZ50 хвилин ago

Dveře, za kterými se rozhodlo o dvou životech

Jmenuju se Petra Hrubá, dvacet šest let pracuju jako noční vrátná v jednom z panelových domů na Jižním Městě v...

HE2 години ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ5 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ5 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...