Коли вони повернулися з відпочинку, власна оселя стала незнайомою.

Коли зять і донька повернулися з моря, вони не впізнали своєї квартири. Я розклала речі в шафах, помила холодильник і викинула зайві речі. У квартирі панував ідеальний порядок, навіть вікна були чисті. Ніхто мені за це не подякував. Донька була незадоволена, бо вважала, що не може знайти своїх речей. Оксана каже, що тепер її квартира втратила приватність, бо я все вилізила. А я ж хотіла як краще.

Під час зимових канікул донька з родиною вирішили поїхати відпочити до Туреччини. Вона попросила мене на цей час доглянути за її квартирою. По їхньому поверненню, замість вдячності, донька виявила значне невдоволення. Не знаю, що я зробила не так.

— Ми просили тебе тільки поливати квіти, а ти зробила велике прибирання і без дозволу викинула наші речі.

Я хотіла лише допомогти. Коли діти купалися в морі, я прибирала їх безлад. Закатавши рукава, я взялася за прибирання вітальні, кухні та ванної кімнати. Мені 60 років, а моїй доньці 34. Разом з чоловіком вони мають двоє дітей — старше цього року піде в перший клас. Оксана з чоловіком ще виплачують кредит на придбання квартири, тож кожну заощаджену копійку відносять у банк.

Рідко коли виїжджали за межі міста, не кажучи вже про закордон. Її чоловік постійно багато працює, а Оксана ще в декретній відпустці. Цього року вони вирішили, що потребують відпочинку. Купили квитки, зібрали речі та полетіли. Взимку відпочинок дешевший, оскільки багато готелів дають знижки.

Оксана на всякий випадок залишила мені ключі, аби я доглянула за квартирою. Я охоче погодилася на прохання доньки. Коли прийшла поливати квіти, вирішила, що до їх повернення приберу в квартирі.

Коли вони повернулися, не могли впізнати своєї квартири. Я розклала речі в шафах, помила холодильник і викинула зайві речі. У квартирі панував ідеальний порядок, навіть вікна були чисті. Донька ж була незадоволена, заявивши, що не може нічого знайти і, мабуть, я викинула її речі. Вона також зазначила, що її квартира втратила приватність, адже я заглянула у кожен куток. Це правда, завдяки цьому я дізналася багато нового про їх життя. Зятеві це також дуже не сподобалося, хоча він був проти того, щоб мені залишали ключі.

Тепер вони зляться і не хочуть зі мною розмовляти. Кажуть, що я сунула носа, куди не треба. Боже мій, адже я нічого поганого не зробила. Викинула лише купу бруду. На шафах був пил, а люстри були практично чорні. Коли мила їх, кілька разів змінювала воду. Випрала фіранки, через що квартира стала навіть світлішою. На кухні також навела лад, помила і почистила посуд.

Могли б самі прибрати! Працюють? Все життя я працювала, але ніколи не мала в квартирі такого безладу. Що ж я поганого зробила, якщо вони досі не хочуть зі мною розмовляти?