Connect with us

З життя

Так, я попросила оплату за догляд за онуками влітку — моя пенсія не гумова!

Published

on

Можливо, я винна всім за тимчасове утримання онуків протягом літніх канікул. Пенсія в мене протягнута, як резинка!

Цього року сваха заявила, що не буде сидіти з онуками на канікулах. Невістка і зять усе літо працюють, тому нікому доглядати за синами. Відпустка їм цього року і не світить.
Невістка просила маму взяти онуків хоча б на тиждень, але вона категорично відмовилася:

— Я не збираюся брати на себе таку відповідальність!
Онуки вже школярі. Ну яка тут відповідальність? Нагодувати та відпустити гуляти у двір — і жодних турбот. Це ж не немовлята, яким треба памперси міняти, прати пелюшки і носити на руках цілий день.

Ось, мій син виріс у селі. Я з малих років відправляла його до бабусі на канікули. Тоді всі діти росли у селах, і ніхто про відповідальність особливо не думав, бо часи були інші.
Загалом, син подзвонив і почав жалітися, що у них безвихідна ситуація.
— Тоді діти весь день сидітимуть у квартирі, — зітхнув він.
— Ну, я можу їх до себе на дачу взяти, — відповіла я.
— Справді? Мамо, ти нас дуже виручиш.
— Мені не складно. Тим більше, не хочу, щоб онуки все літо провели в чотирьох стінах.
Невістка, звісно, теж була задоволена моєю пропозицією. У нас з нею стосунки не найкращі, але це дрібниці. Проте я одразу сказала синові:
— Тільки гроші на їх утримання дасте, бо пенсія у мене не гумова.
Він був ошелешений. Як і його дружина. Вони, мабуть, думали, що я весь час сама дітей забезпечуватиму. Чи вони взагалі розуміють, яка в мене пенсія? Це ж нереально!

— І скільки тобі потрібно грошей?
— Не мені, а онукам. Приблизно 14 000 гривень на кожного за місяць.
Невістка єхидно посміхнулася. Відвела сина вбік і почала щось йому шепотіти на вухо. Тільки не врахувала відстань — я все почула.
— Мені доведеться віддавати половину зарплати! — нарікала невістка.
— І що? Ти бачиш інший вихід?
— Можливо, у табір?
— А ти ціни дізнавалася? Нам дві зарплати доведеться віддати! До того ж, діти для табору ще малі. Гроші мама просить не для себе, а щоб годувати їх і розважати. Сама знаєш, яке зараз усе дороге.
— Твоя мама могла б і не називати такі суми. Вона ж знає, що у нас іпотека. Та й я лише нещодавно почала працювати. Це ж не по-людськи.

— А твоя по-людськи? Не захотіла навіть тиждень з онуками посидіти, а моя на ціле літо готова їх узяти! — не витримав син.
Загалом, син підтримав мене. Вони дали мені гроші на все літо і поїхали. Невістка так нарікала на проблеми з грошима, але 84 000 гривень десь знайшла.
Ми з онуками чудово провели літо. Вони не були ні в чому обділені. І солодощі купувала, і іграшки, і навіть щось з одягу.
Кожної неділі до нас у село приїжджає чоловік з машинкою, який продає іграшки. Ну як я могла їм відмовити? Там продають різні дрібниці, але вони коштують грошей.
Батьки приїхали за дітьми в останні дні серпня. І знаєте, що найцікавіше? Невістка вирішила, що я повинна скласти звіт про те, на що витратила гроші.

— Пробач, дорога, але я всі покупки не записувала.
— Ну раз ви вимагали гроші, має бути й звіт. А раптом ви всю суму на себе витратили? — обурилася вона.
— То ти такого про мене думаєш, так?
— Просто я не знаю, на що можна витратити 28 000 гривень за місяць, якщо овочі та фрукти свої. Особливих розваг на дачі немає. Огірок в рот засунули і гуляти відправили, а гроші собі в кишеню!

— Як ти взагалі можеш так говорити про мене! Ти б хоч запитала, чим діти харчувалися весь цей час? Жодного дня без м’яса! І в місто ми їздили майже кожні вихідні на атракціонах кататися, а це не три копійки вартує.
— Ну не вірю я, що ви все до копійки витратили.
— Ще й моя пенсія пішла в хід, якщо тобі так цікаво. Можеш дітей запитати, що я їм купувала, а чеків у мене немає — треба було одразу попереджати, я би їх зберегла.

Мені дуже шкода, що син цього всього не почув. Я не хотіла втягувати його у конфлікт, бо вони б точно посварилися з дружиною.
Невістка всі витрати рахує і думає, що я збагачуюсь. Я могла би й не брати гроші, то діти точно бігали би з огірком в зубах, а морозиво купували б раз на тиждень. Це такі канікули вона хотіла? Наступного року влаштуємо!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 5 =

Також цікаво:

PL24 хвилини ago

Warsztat po teściu, który zabrał zięć Marcina

Nazywam się Marcin Duda, mam trzydzieści sześć lat i przez ostatnie osiem byłem mężem Kasi Woźniak z Bydgoszczy. Piszę "byłem",...

PL32 хвилини ago

Czterysta osiemdziesiąt złotych na koncie i klucz do warsztatu w kieszeni

Marek Winiarski policzył pieniądze trzy razy, jakby od trzeciego liczenia miało przybyć. Czterysta osiemdziesiąt złotych. Tyle zostało na koncie firmowym...

UA54 хвилини ago

Тиха вода під високим мостом

Мене звати Ірина Ковальчук, мені двадцять дев'ять, і я досі не знаю, як розповісти цю історію так, щоб у неї...

UA54 хвилини ago

Прокинулась у труні під Двома Метрами Землі: Собака Рекса Почув Стук Ганни

Мене звати Оксана Бабенко, мені шістдесят один рік, я двадцять три роки працюю на кладовищі в Немішаєвому під Києвом —...

UA1 годину ago

Мама Антона, а не суперприз

Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...

PL1 годину ago

Warsztat po teściu, czterysta tysięcy i klucz, którego już nie mam

Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...

PL1 годину ago

Sto pięćdziesiąt złotych Magdaleny Sikory

Pod Krakowem, na starym trakcie w stronę Zakopanego, kelner ratuje bogacza po wypadku — a potem odkrywa, że dyrektorka hotelu,...

PL3 години ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.