Connect with us

З життя

Несподіваний поворот змушує свекруху ледь не вдавитися бутербродом.

Published

on

Свекруха явно не очікувала такого повороту подій і ледве не вдавилася борщем.

— Мама приїжджає в суботу! — радісно вигукнув Олексій.

А ось Стефанія була зовсім не в захваті. Вона наперед відчувала нові докори та насмішки. Тоді їй одразу пригадалася неприємна ситуація з її днем народження, коли Євдокія Іванівна примудрилася зіпсувати святкування.

Гості вже зібралися, і реакція свекрухи не забарилася.

— Стефо, як ти цей торт пекла? Кориці не пропеклися, а крем… Невже не відчуваєш, що він надто солодкий?

— А на мій смак, все дуже смачно, — спробувала заступитися за Стефу тітка Олексія, її рідна сестра.

Але свекруха не заспокоювалася.

— Ти просто їй лестиш або не хочеш псувати настрій на день народження. Але, пробачте, я звикла завжди казати правду.

Стефа, ображена, вийшла з-за столу і пішла покурити на балкон.

Спочатку чоловік був категорично проти того, щоб його дружина курила. Але з часом змирився, вирішивши, що це її особиста справа.

Сам Олексій не курив, і свекруха теж. Однак саме вона завжди знаходила привід докоряти Стефі за цю шкідливу звичку.

— Ти знову за своє? Обіцяла ж кинути! — обурилася Євдокія Іванівна, навмисно сказавши так, щоб усі гості почули.

«Чудово! Навіть на своєму дні народження я не можу спокійно покурити», — подумала Стефа.

Вона зробила затяжку, а потім спокійно відповіла:

— Особисто вам, Євдокіє Іванівно, я нічого не обіцяла. І взагалі, курити чи ні — це моя особиста справа.

— Але мені не подобається запах! — обурилася свекруха, махаючи руками, ніби намагаючись розігнати дим.

— То йдіть на свіже повітря. Там точно нічим не пахне, — спокійно відповіла Стефа.

Свекруха влаштувала такий скандал, що гості почали розходитися один за одним. Вона звинувачувала невістку в тому, що та, користуючись своїм «днем недоторканності», нібито виганяє з квартири власного сина.

Одним словом, свято було зіпсовано, хоча все починалося так добре…

Цей день народження Стефа запам’ятала на все життя. І ось тепер вона дізналася, що свекруха вирішила приїхати до них.

— Стефочко, я розумію, що ви з мамою не дуже ладите, — почав Олексій.

— І тому ти дозволив їй пожити у нас?

— В мене не було іншого вибору. До того ж це ненадовго.

Стефа пильно подивилася на Олексія.

— Почекай, я не ослухалась? Вона що, не на один день приїжджає?

— Ні, — винувато промовив він.

— На скільки?

— Максимум на місяць…

Стефа була обурена. Виявилося, що його мати вирішила пройти курси підвищення кваліфікації, щоб не втрачати конкурентоспроможність із віком. Спочатку навчання планувалося в онлайн-форматі, але в останній момент з’ясувалося, що будуть і очні заняття. Присутність на них обов’язкова.

Стефа навіть запропонувала зняти квартиру для свекрухи за їхній рахунок, але Олексій сказав, що вона не погодиться жити на орендованому житлі. Зрештою, вибору не було: довелося поселити її у їхній квартирі і виділити найбільшу кімнату.

— Хочу, щоб ви віддали мені своє ліжко, — заявила свекруха відразу по приїзду.

«А не забагато запросили?» — подумала Стефа, але вголос цього не сказала.

— А що не так із диваном, мамо? — запитав Олексій.

Євдокія Іванівна докірливо подивилася на сина і промовила:

— На ньому у мене буде боліти спина. Тому робіть перестановку і міняйте диван з ліжком місцями.

Свекруха, здавалося, приїхала в гості, але вела себе як повноцінна господиня. Це дратувало Стефу.

— А ти чого на мене так дивишся? — запитала свекруха, глянувши на неї.

— Вам здалося. Мені працювати пора, — відповіла Стефа і пішла в кімнату, утикаючись в ноутбук, тільки б не бачити те, що відбувалося.

Вона давно працювала на віддаленні, але тепер різко захотіла повернутися в офіс.

— Геннадій Павлович, не заперечуєте, якщо я попрацюю з офісу місяць? — запитала вона у начальника.

— Відверто кажучи, здивований. Зазвичай співробітники рвуться на віддалену роботу, а тут навпаки, — розсміявся він. — Звісно, можеш. Але цікаво, що змусило тебе повернутися в офіс? Ти ж раніше спокійно обходилася без колективу.

Стефа не хотіла розповідати начальнику про сімейні проблеми, тому швидко придумала відповідь:

— Сусіди роблять ремонт, цілими днями свердлять. Неможливо зосередитися.

— Розумію. А чому тільки на місяць? Можливо, вони і довше свердлити будуть?

— Далі буде видно, — ухильно відповіла Стефа, хоча в голові крутилася думка, що свекруха, можливо, затримається довше, ніж на місяць. Адже житло безкоштовне, комуналка менша, і продукти вона майже не купує. Зараз курси, а потім ще щось знайде.

Ввечері Стефа повернулася додому, бажаючи розслабитися у ванні, але свекруха загородила їй шлях.

— Куди ти направилася? — запитала вона.

— Дивне питання. Митися, звичайно, — відповіла Стефа, показуючи рушник.

— А як же вечеря?

— Голубці в холодильнику. Дайте пройти.

— Я їх викинула. Вони були вчорашні, — заявила свекруха.

— Як це викинули?! Я їх дві години готувала! — обурилася Стефа.

— Ми звикли їсти тільки свіжоприготовану їжу. Готуй щодня, але невеликими порціями.

Це остаточно розлютило Стефу.

— Знаєте що, я не збираюся стояти біля плити кожного дня. Якщо хочете, готуйте самі. Я вам кухню поступлюся.

— Не можу. Я ж у гостях, — заявила свекруха.

— Тоді їжте те, що є, або готуйте самі, — різко відповіла Стефа і, протиснувшись між свекрухою та дверним косяком, пішла у ванну.

Вона чула, як свекруха скаржилася Олексію на неробочих невісток, але знала, що він прекрасно розуміє характер своєї матері.

— Чому ти ніколи за мене не заступаєшся? — запитала Стефа після чергової розмови Олексія з матір’ю.

Олексій винувато подивився на дружину.

— Пробач, Стефо, я не хочу з нею сваритися. Ти ж знаєш, яка вона. Почнеш сперечатися — вона не зупиниться.

Це виглядало як дешеве виправдання. Але Стефа була впевнена, що її різка відповідь свекрусі вирішить проблему. Однак на цьому справа не закінчилася.

Коли Стефа вийшла покурити на балкон, Євдокія Іванівна почала скаржитися синові на запах.

— Як можна терпіти курящу дружину? У тебе не виникає відчуття, що цілуєшся з попільничкою?

— Мамо, це особистий вибір Стефи, — спробував захистити дружину Олексій.

— Ну так, а насолоджуватися цим ароматом повинні всі ми. Хай іде курити на вулицю.

— З сьомого поверху? — здивувався Олексій.

— Так, а що тут такого? У під’їзді ж не можна курити.

Стефа була в люті від постійних претензій свекрухи. І тоді їй спала на думку геніальна ідея.

У неділю вранці пролунав дзвінок у двері.

— Тетяна Василівна! Який сюрприз! Чому з валізою? — здивувався Олексій, побачивши тещу на порозі.

— Привіт, Олежику. Я теж вирішила пройти навчання і пожити у вас. Євдокіє Іванівно, вітаю.

Свекруха ледве не вдавилася бутербродом. Вона явно не очікувала такого повороту подій.

— Що такого? У вас трикімнатна квартира. Місця всім вистачить, правда, доню?

— Звісно, мамо. Проходь.

Свекруха заради пристойності ще посиділа за столом, а потім почала збирати речі. Вона заявила, що за таких умов жити тут не збирається, і вже за годину поїхала, домовившись завершити курси онлайн.

Теща ж зовсім не збиралася залишатися. Вона цінувала особистий простір і просто вирішила допомогти дочці позбутися свекрухи.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 4 =

Також цікаво:

UA16 хвилин ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA16 хвилин ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE36 хвилин ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

UA46 хвилин ago

Ковдра для чужого кошеняти

Я двадцять три роки працюю дезінфектором у притулку на околиці Житомира, у Корбутівці, і думала, що мене вже нічим не...

DE46 хвилин ago

Die Papiere meiner Schwiegermutter

Ich heiße Jonas Wentzel, bin vierundvierzig, wohne in Rostock und habe elf Jahre lang die Schifffahrtsagentur meines Schwiegervaters mitgeführt, ohne...

DE46 хвилин ago

Der Hund, der schon aufgehört hatte zu hoffen

An einem Dienstag im September, kurz vor halb fünf, stand ich im Tierheim Ludwigsburg vor dem letzten Zwinger im Flur...

DE48 хвилин ago

Der Hund, der Klaus Bregenz das Leben rettete

Der Hund, der Klaus Bregenz nicht gehen ließ Klaus Bregenz hat seiner Schwägerin Renate nie erzählt, warum er nach dem...

DE48 хвилин ago

Die Werkstatt trägt jetzt ihren Namen

Ich heiße Jonas Brechner, ich bin achtunddreißig und seit elf Jahren mit Meike verheiratet. Ihre Mutter, Rosemarie Kessler, hat mich...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.