Примхлива невістка

Василиса Іванівна відкрито дивилася на Дарину, її вираз обличчя був недружелюбним. “Знову сумуєш! Могла б подякувати!” – з обуренням сказала вона.

Дарина, ледь стримуючи емоції, подивилася на свекруху. Їй вже давно обридло, що мати Олега постійно втручається у їхню родину зі своїми добрими намірами.

Сьогодні Василиса Іванівна з’явилася в їх квартирі з котом, хоча ніхто цього не просив. Виявилося, що кілька днів тому в оселі Дарини та Олега з’явилися таргани від нових сусідів. Ті тільки переїхали, приводили все до ладу в квартирі, в якій давно ніхто не жив. Замість боротьби з небажаними гостями, вони нехотячи поділилися ними з Дариною та Олегом, про що Олег необережно сказав матері. Тільки до чого тут кіт?

“Таргани – це не миші, чому ви принесли кота?” – питає Дарина.

“Як це чому? Всі знають, що коти їдять тарганів!” – з ентузіазмом відповіла свекруха.

“Я все життя з котами жила і ще ні разу не бачила, щоб вони їли тарганів!” – відповіла Дарина, качаючи головою. – “І взагалі, у Олега ж алергія на шерсть!”

“Ну, трохи потерпить заради такої справи!” – сказала Василиса.

“Ні, Василисо Іванівно, кота ви повернете туди, де знайшли. Якби ми самі хотіли завести домашнього улюбленця, то зробили б це!” – відрізала Дарина.

“Костя скоро повернеться, він нас розсудить.” – зауважила Василиса.

Через пів години повернувся з роботи Олег. За цей час свекруха то й робила, що бігала з котом, шукаючи тарганів, хоча Дарина їх вже одразу витруїла і пастки розставила на всяк випадок.

Жодного таргана Василиса так і не знайшла, але намагалася переконати себе і невістку, що вони просто ховаються і вночі вилізуть. Вже й ім’я коту вигадала – Василько.

Сівши вечеряти, Олег вступив у щось мокре в передпокої.

“Даринко, ти щось пролила?” – вигукнув він, потягнувши носки з ніг.

Це не я, а ваш кошеня влаштував сюрприз!” – відповіла Дарина.

Олег витрусив носки, пішов до ванної, щоб їх вимити, а потім повернувся.

“Мамо, що таке?” – спитав Олег, побачивши матір сидячою зі котом.

“Синку, це ж для вас на благо! Василько всіх тарганів зловить! Гарантую!” – заявила Василиса.

Олег слухав маму, але почав чхати, дуже нервуючи.

“Поки цей Василько їстиме тарганів, у вашого сина алергія не пройде!” – сказала Дарина.

“Перетерпить трохи!” – відповіла Василиса.

“Мамо, приберіть звідси кота! І негайно!” – вимагає Олег.

“Яке ще негайно? А таргани як же?” – запитала Василиса.

“Просто зробіть це, швидше!” – підганяє син.

Неохоче свекруха відкрила двері й випустила кота на сходову клітку.

“Гаразд, а потім не нарікайте, коли тарганів стане більше, ніж пилу!” – заявила свекруха.

Молоді люди залишилися з дивним почуттям полегшення, але розуміли, що це ненадовго. Тепер їм знову доведеться зважати на несподівані витівки свекрухи.