З життя
Пробач, але я ще не готовий до спільного проживання

Вибач, але я поки не хочу жити разом…
Олександру здавалося, що Галя закохана в нього так само, як і він у неї, тому його сильно здивувала її відповідь на пропозицію зійтися.
– Вибач, але я поки не хочу жити разом! – сказала вона.
– А чому?
– Не знаю, ми зустрічаємося всього півроку. Мені здається, ще зарано…
– Рано? Сонце, мені здається, що саме час. Поживемо разом, дізнаємося одне про одного краще, а потім, дивись, перейдемо на наступний рівень.
Facebook, Instagram – підписуйтесь і не губіться!
– Олесь, це не комп’ютерна гра, це життя. І в моєму житті зараз немає місця для спільного життя, але це не означає, що я не ціную наші стосунки. Мене цілком влаштовує те, що є зараз.
– Але я хочу більшого! Хочу прокидатися з тобою зранку. Хочу засинати разом! Хіба ти цього не хочеш?
– Ми й так це робимо. Двічі на тиждень, забув? Хіба цього мало?
– Мені мало!
– Ну, якщо ти мене любиш, то доведеться поки зачекати.
– Я можу зачекати, якщо ти мені озвучиш причину! Чому не хочеш? Поясни! Невже це так складно?
Галя трохи подумала, потім усміхнулася йому і вирішила, що варто все обговорити більш детально.
– Олесь, давай начистоту. Що для тебе означає спільне проживання з жінкою?
– Я вже сказав, засинати і прокидатися разом!
– А між цим?
– У якому сенсі? – не зрозумів він.
– У добі двадцять чотири години, забув? Ти говориш тільки про ніч і раніше ранок, а решта часу?
– А решта часу ми майже завжди на роботі! Хіба ні?
– Чому ж? Ось, наприклад, ми ж будемо вечеряти чи снідати?
– Сподіваюся!
– А хто буде готувати?
– Ти не вмієш готувати! – здогадався Олександр, точніше він так вирішив по дурості, хоча не раз куштував її страви.
– Я вмію готувати!
– Тоді, в чому проблема?
– Хто буде готувати? Ти чи я?
– Ну, ти, може, іноді я. А чому ти так хвилюєшся з цього приводу?
– Олесь, тому що я не хочу перетворювати своє життя на день бабака, як багато моїх подруг! Я не хочу вставати раніше, щоб комусь готувати сніданок. Не хочу бігти з роботи, заходити до магазину, нести пакети додому, а потім ще дві години стояти біля плити і готувати вечерю!
– Але ти ж іноді готуєш, коли залишаєшся у мене, хіба ні? Я думав, тобі подобається…
Олександр виглядав трохи роздратованим. Виходить, його дівчина — ледарка?
– Я люблю готувати, але робити це щодня поки не готова. Мені подобається приходити додому, зробити салатик нашвидкуруч, і на цьому все. Мені подобається, що ми зустрічаємося двічі на тиждень, іноді частіше. Мені цього вистачає! Можливо, колись захочу більшого, але поки що ні!
– Просто ти мене не любиш! – констатував Олександр.
– Ну от, почалося…
– А що? Хіба ні? Коли жінка любить, вона готова на все заради коханого!
– А коханий? Він готовий на все заради коханої?
– Звичайно!
– Добре, тоді давай жити разом, АЛЕ – всі домашні обов’язки наполовину. Точніше кожен прибирає за собою, готуємо по черзі, свої речі кожен пере сам. Як тобі такий варіант?
– Але я погано готую. Ти ж сама казала!
– Буде привід навчитися. Не завжди ж їсти піцу чи бургери. Я можу допомогти з навчанням!
– Я просто не розумію, невже це так складно? Тоді чому іншим не складно? Ти що особлива? – не заспокоювався Олександр.
– Ну, якщо тобі хочеться так думати. Хай буде так! Я особлива. Я не хочу класти своє особисте життя на вівтар кохання. Не зараз так точно. Мені всього двадцять три. Я хочу насолоджуватися свободою!
– А, я зрозумів! У тебе є інший чоловік! – знову придумав неочікуваний висновок Олександр.
– І навіщо мені він? – не зрозуміла Галя.
– Ну, раз ти не хочеш жити зі мною, значить, він тобі дорожче!
– Твій вигаданий чоловік мені дорожчий? – усміхнулася вона.
– Твій вигаданий чоловік! Навіщо мені вигадувати собі чоловіків!
– А, тобі чоловіки не потрібні, тому ти вирішив вигадати мені, так?
– Ти мене зовсім заплутала! – майже закричав він.
– Тому що ти кажеш дурниці! У мене більше нікого немає! Мені іноді і тебе багато, тому я і не хочу жити разом! Я люблю своє самотність і не готова з нею розстатися. Не зараз!
– Як можна любити самотність, коли ти в стосунках? – здивувався Олександр.
– Дуже просто. Ось є речі, які тобі подобається робити, коли нікого немає вдома?
– Наприклад?
– Не знаю, читати книгу, дивитися серіал, приймати ванну, зависати в соціальних мережах, приміряти речі зі шафи, танцювати в темряві!
– Чоловіки таким не займаються! – обурився він.
– А дівчата займаються! І мені це подобається! Я поки не готова розлучитися з звичайними приємностями свого холостяцького життя!
– Але ж і в спільному житті є свої приємності! – все ще намагався переконати її Олександр.
– Наприклад?
– Засинати і прокидатися разом! – знову почав він свою пісню.
– Олесь, ти в курсі, що ти хропиш, як трактор?
– Що? Ти ніколи не говорила! І інші не скаржилися!
– Ну, на рахунок інших не скажу, а ось після того, як Богдан тобі в’їхав по носі на шашликах пару місяців тому, хропіти ти почав жахливо. І до речі, я тобі говорила! Я можу терпіти це пару раз на тиждень, але кожен день не хочу! Я теж хочу хоча б іноді висипатися.
– Ти не висипаєшся поруч зі мною?
– Тільки в ті рідкісні моменти, коли вдається заснути раніше тебе!
– Але ти ж зазвичай лягаєш пізніше…
– От і я про це!
– Ага, значить, я хроплю, я не готую, я не підходжу для спільного життя?
– А ще, як виявилося, ти жахливий зануда! – не стрималася вона.
– Чого це я зануда!?
– Ти вже півгодини намагаєшся переконати мене зробити те, чого я принципово не хочу робити. Що це, якщо не занудство?
– Галь, я взагалі-то хотів одружитися на тобі! Тому і запропонував пожити разом! – ображено сказав він.
– А я хіба казала, що хочу заміж? – сумно усміхнулася вона.
– А ти хіба не хочеш? Всі дівчата хочуть заміж!
– Очевидно, не всі…
– Або ти не хочеш заміж за мене? – здогадався він.
– Я в принципі не хочу, але якщо і розмірковувати по-твоєму, то що ти можеш запропонувати майбутній дружині? Засинати і прокидатися разом?
– Ти хочеш сказати, що я пусте місце? – образився Олександр. – Що я ні на що не здатний?
– Тобі вже майже тридцять. Ти працюєш за дев’ятнадцять тисяч гривень на місяць, ти живеш у занедбаній квартирі свого дядька, аби не платити за оренду, ти одягаєшся в дешевих магазинах. Ти навіть машину не хочеш купити, бо її треба утримувати!
– Тебе слухати, так я ще той подарунок! Тоді навіщо ти взагалі зі мною зустрічалася?
Галя знизала плечима.
– Ти симпатичний, добре складений, ти веселий і прекрасний коханець.
– Для здоров’я?
– І для душі!
– Але сім’ї у нас не буде!
– Поки ти не подорослішаєш, точно ні!
– Прекрасно! Тоді моя пропозиція знімається з порядку денного! І знаєш, я тобі навіть більше скажу! Ми розходимося!
– Серйозно? – іронічно запитала Галя. – А я думала, ти вже і не запропонуєш! Тоді бувай? – сказала вона і помахала йому рукою, нагадуючи, що він свариться з нею у її квартирі.
– Бувай! – гордо заявив він, натягуючи штани. – Точніше прощавай!
– Значить, прощавай! – сказала вона з посмішкою і кинула йому футболку.
Олександр пішов, а Галя ввімкнула музику, вимкнула світло і почала танцювати. Це завжди допомагало заспокоїти нерви і повернути позитивний настрій. Вона знала, що завтра або післязавтра він все одно повернеться, але ось чи впустить вона його назад? Це вже питання.
