Connect with us

З життя

Колишній тесть…

Published

on

Олена замислено розглядала чарівний букет, який приніс їй кур’єр півгодини тому. Помилки бути не могло — квіти призначалися саме їй. Про це ясно свідчила картка. Там було всього два слова: «Чарівній Олені».

У дівчини з’явився таємний шанувальник одразу після розлучення. Олена важко переживала розставання з Олегом. Справа була навіть не в почуттях, а в тій брудниці, яку вилила на неї свекруха. А чоловік, тепер уже колишній, підтримував матір.

Як же все дивно склалося. Того самого вечора, коли Олена прийшла додому зі свідоцтвом про розлучення, у двері подзвонив кур’єр. Побачивши розкішні троянди, дівчина навіть подумала, що Олег глузує з неї. Але квіти коштували грошей, тим більше такий розкішний букет. А колишній чоловік лише раз проявив до неї щедрість, і то дуже давно.

З того дня Олена почала отримувати квіти двічі чи тричі на тиждень. Кожен раз до букета додавалася лаконічна картка. Дівчина ламала голову, хто ж їй присилає ці чудові квіти.

Розглядаючи прекрасні троянди, Олена раптом згадала той єдиний раз, коли букет їй подарував Олег. Це сталося після огидної сварки. Тетяна Степанівна, мати Олега, тоді дуже постаралася, щоб посварити сина з невісткою.

— Ти розтрачуєш гроші! — гримів чоловік, дізнавшись, що дружина зробила собі манікюр у дорогому салоні.
— Це не такі вже й великі кошти, — заперечила Олена. — Я теж працюю і маю право витрачати на себе.
— Ми домовлялися, що великі витрати обговорюємо разом, — продовжував обурюватися Олег. — А твій манікюр коштує цілого стану. Мати сказала мені ціну цього безглуздя!

Олена усміхнулася. Звісно, знову не обійшлося без свекрухи. Тетяна Степанівна не злюбила невістку з першого погляду і постійно до неї чіплялася.

Ніколи Олег не заступався за дружину. Він підтримував матір. Тетяна Степанівна крапала синові в мозок з будь-якого приводу. Приходячи до молодих, вона трагічно заламувала руки, вказуючи на брудні, на її думку, вікна. Олег же потім влаштовував скандали дружині, називаючи її поганою господинею.

Одного разу свекруха побачила, як Олена повертається з роботи. Жінка була в жаху від вигляду невістки. Вона не забула сказати синові, що його дружина, судячи з одягу та зачіски, займається на роботі чимось непристойним.

— Ти бачив, який розріз на її сукні? — обурювалася Тетяна Степанівна. — А начальник у неї чоловік. Перед ним, мабуть, вертиться, щоб підвищення отримати.

Замість того щоб поставити матір на місце, Олег погоджувався з нею. Після кожної такої розмови він влаштовував дружині «солодке» життя.

Та сварка, коли Олена «насмілилася» зі своєї зарплати зробити манікюр, закінчилася жахливою бійкою. Олег ображав дружину, називаючи її марнотратницею.

— Тобі самому не соромно таке мені казати? — обурилася Олена. — Я, до речі, заробляю більше за тебе.

Олена дійсно отримувала більше, ніж її чоловік. У Олега останнім часом не ладилося з роботою. Він стрибав з місця на місце: то умови були жорсткі, то платили мало.

Грошей від Олега Олена не бачила. Він навіть продукти не купував. На ньому лежав обов’язок сплачувати комуналку, але й з цим він не завжди справлявся. Через квартплату він і накинувся тоді на дружину.

— Ми за квартиру заплатити не можемо, а ти нігті за шалені гроші робиш! — кричав Олег.
— Щоб платити за квартиру, треба заробляти, — з обуренням відповіла Олена. — А ти, схоже, забув, як це робиться. Я купую продукти, ліки, оплачую бензин і ремонт машини. Навіть одяг купую я.
— Ти живеш у моїй квартирі, а ще й смієш докоряти мені грошима? — вигукнув Олег. — Правильно мати каже: пустиш жінку в дім, вона вже себе панією вважає.

Обидно було тоді Олегу. Мати впевнила його, що саме на ньому тримається сім’я. Квартира належить йому, а отже, дружина живе там «на пташиних правах». Тому має господарювати, прибирати, купувати продукти і слухати чоловіка.

— Я вже три дні м’яса не їв, — продовжував кричати Олег, — а ти гроші витрачаєш на нігті.
— Вчора була курка, позавчора — риба, — відповіла Олена. — Якщо тобі хочеться чогось іншого, знайди, нарешті, нормальну роботу і заробляй.

Не в силах був Олег терпіти таку нахабність від дружини. Живе в його домі, а ще щось вимагає! Тому назвав її нахлібницею і в гніві навіть кинув, що якщо вона хоче витрачати свої гроші на манікюр, то нехай йде з його квартири куди хоче.

Мати казала Олегу, що дружина нікуди не дінеться. Він — завидний жених, а вона — посредственність. Згадавши її слова, він і вигнав дружину з дому. Не всерйоз, а так, щоб трохи налякати.

Не очікував Олег, що Олена збере речі й піОлена глянула на старого, доброго Євгена Гнатовича, колишнього свекра, і раптом усміхнулася — він дивився на неї так, ніби в її очах була вся його доля.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × п'ять =

Також цікаво:

PL11 хвилин ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

PL25 хвилин ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA25 хвилин ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

UA51 хвилина ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA52 хвилини ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE1 годину ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

UA1 годину ago

Ковдра для чужого кошеняти

Я двадцять три роки працюю дезінфектором у притулку на околиці Житомира, у Корбутівці, і думала, що мене вже нічим не...

DE1 годину ago

Die Papiere meiner Schwiegermutter

Ich heiße Jonas Wentzel, bin vierundvierzig, wohne in Rostock und habe elf Jahre lang die Schifffahrtsagentur meines Schwiegervaters mitgeführt, ohne...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.