Випробування любові: Коли стосунки перестають ласкати серце

Варка більше не могла терпіти. Вона не розуміла, чому Дмитро так з нею поводиться чи вже не кохає? Сьогодні він знову прийшов пізно вночі та ліг спати у вітальні.

Вранці, коли він вийшов на кухню, Варка сіла навпроти.
Дмитро, скажи мені, що відбувається?
Що тобі не так?
Він пив каву й умисно не дивився на неї.
З тих пір, як народилися хлопці, ти став зовсім іншим.
Не помітив.
Дмитро, ми вже два роки живемо, як сусіди. Це ти помітив?
Послухай, а чого ти хотіла? У хаті завжди розкидані іграшки, смердить молочними кашами, діти ревуть Тобі здається, що це комусь подобається?
Дмитро, але ж це твої діти!

Він підскочив і почав ходити по кухні.
Нормальні жінки народжують одну дитину, щоб вона тихенько гралася в кутку. А ти відразу двох! Мама казала, а я не слухав такі, як ти, тільки й уміють, що плодитись!
Такі, як я? Це як, Дмитро?
Такі, без мети в житті.
Але це ж ти змусив мене кинути інститут, бо хотів, щоб я всю себе віддала родині!

Варка сіла. Помовчавши, додала:
Гадаю, нам треба розлучитися.
Він подумав і сказав:
Тільки за. Але аби без аліментів. Я сам тобі даватиму гроші.

Чоловік розвернувся й вийшов. Вона хотіла б заплакати, але з дитячої почувся галас. Близнюки прокинулися й вимагали уваги.

***

Через тиждень вона зібрала речі, взяла дітей і пішла. В неї була велика кімната в комуналці, яка дісталася від бабусі. Нові сусіди були незнайомі, тому Варка вирішила познайомитися.

З одного боку мешкав похмурий, хоча й не старий чоловік, з іншого яскрава жінка років шістдесяти. Спочатку вона постукала до чоловіка:
Добрий день! Я ваша нова сусідка, купила торт, заходьте на кухню на чай.

Варка насилу посміхнулася. Чоловік окинув її поглядом, буркнув:
Не їм солодкого, і зачинив двері.

Далі вона пішла до Зінаїди Єгорівни. Та погодилася, але лише для довгої промови:
Я люблю спочивати вдень, бо ввечері дивлюся серіали. Сподіваюся, ваші діти не заважатимуть мені криками. І будь ласка, не дозволяйте їм бігати коридором!

Варка з жахом уявила, яке її чекає життя.

***

Вона влаштувала хлопців до садочка, а сама пішла туди ж нянею. ПлатРоки минули, але кожен вечір Варка, Іван і вже підрослі хлопці збиралися за кухонним столом, щоб сміятися і ділитися найкращими моментами свого дня.