Ви знали, що коли білка вловлює бездомну білочку‑сироту, вона годує її і впевнюється, що у неї немає ні мами, ні тата?

Утопічному сні, що розквітав над підніжжям Карпат, маленька білочка Марічка, що живе у кущах під козацьким дубом у Києві, натрапила на дрібну білочкусироту, яку назвали Зоряною, бо її очі блищали, немов зорі над Дніпром. Марічка, не вагаючись, поділилася з нею горішками та крихтами сухарів, і, мовчки переконуючись, що у Зоряни немає ні мами, ні тата, три дні присвятила спостереженню за її маленьким серцям, наче надягнувши на нього мяку шовкову хустку.

Потім Марічка взяла Зоряну під свої крила, годувала її і представила своїм дітям пухнастим синамжартівникам, які сміялися, наче дзвінкі колокольці під вулицею Андріївською. Зоряна відразу стала частиною їхньої сімї, ніби її народила сама природа.

Коли Олексій, хоробрий самецьзбирач, повертався з полюванням на жолуді та волоські горіхи, Марічка зустрічала його поцілунками, мякими лапками та ніжними погладжуваннями, наче спокійна ніч під кінець листопаду, щоб розвіяти втому від довгого шляху. Олексій, у свою чергу, віддавав любов у вигляді найяскравіших троянд, що росли на лузі біля Печерської фортеці, і найвеличніших горіхових скарбів, немов золоті монети у гаманці, наповненому гривнями мрій.

Мамабілочка і татобілочка творять дивовижну гармонію, бо їхня праця це майбутнє людства. Півтора частини всіх горішків і насіння, які вони ховають під листям липи, залишаються невідкритими і проростають, перетворюючись на нові кущі, нові дуби, нові ліси, які, мов справжні скарби, розквітають над полями Черкащини.

Якби лише люди навчилися цій тваринній мудрості, наш світ став би добрішим, щедрішим і більш спокійним.

**Бонусфакти про білок і їхню «сімейну мудрість»:**

*Білкиматусі доглядають сиріт. Науковці неодноразово спостерігали, як самки беруть під свою опіку осиротілих білченят і виховують їх, ніби власних дітей, що є рідкісною рисою серед звірів.*

*Засновники лісу. Приблизно половина горіхів і насіння, які білки ховають, так і не знаходять. Завдяки цьому в землі зявляються нові дерева та кущі білки, мов таємні садівники, сіють лісові майбутні садки.*

*Високий інтелект. Білки памятають до кількох тисяч схованок, орієнтуючись на мікроскопічні ознаки та запахи, наче мапи, намальовані на листі вірша Тараса Шевченка.*

*Комунікація любові. Самці часто приносять самкам найвеличніші горіхи і найсоковитіші ягоди це їхній «подарунок кохання», схожий на щедрий подарунок до Івана Купала.*

*Соціальна турбота. Білки вітатимуть одне одного, обнюхуючись, ніжно торкаючись мордочками, вилизуючи шерсть це їхній спосіб показати довіру і прихильність, немов тепле слово «завжди разом» під час святкування Різдва.*

*Роль у балансі природи. Без білок лісові екосистеми були б біднішими, бо вони розсіюють насіння десятків видів дерев, підтримуючи рівновагу природи, мов невидимі струни кобзи, що грає вітром над полями.*

Мудрість, яку варто запозичити людям: турбота про слабших, щедрість у даруванні і здатність думати наперед ось що створює міцніші сімї і сильніше суспільство.