**Щоденниковий запис**Ми чекали на дитину довгі роки. Хатина наша наповнювалася то мріями, то тишею. Петро та Ярина пробували все: клініки, лікарів, дитячі будинки. Відчай змушував їздити...
Мамо, мої кросівки зовсім розстелилися! Міша стояв у порозі, нервово поправляючи край футболки. Що ти маєш на увазі «розстелилися»? Ми їх лише два місяці назад купили!...
Мені двадцять девять років. Я заміжня вже пять років. У нас з чоловіком двоє маленьких дітей, молодшій дочці лише три вона ще не ходить до садочка....
Я вагітна, вимовила я, і сама не помітила, як губи розтягнулися у щирій усмішці. Олег, що стояв біля вікна, наче вмер. Навіть не обернувся, але у...
У Карпатському лісі, де сосни шепочуть стародавні казки, живе сімя білоккозаків: Марічка Пташник і Остап Пташник. Одного ранку Марічка натрапила на маленьку білочкусироту, яку назвали Роксолана,...
23 листопада, Київ Сьогодні знову задумався про те, як легко доброта переходить у тягар. Коли берешся комусь допомагати, треба бути пильним, бо благодійність швидко втрачає свою...
Ненормальна Богдане, впусти мене. Впусти! Я твоя мати! Ти мусиш дати грошей, інакше мене не приймуть назад, за дверима монотонно лунало, голос не втихав, ти зобовязаний!...
25 листопада, запис у щоденнику У мене складно зрозуміти, коли саме розкривається гниле коріння чоловіка саме тоді, коли жінка починає від нього залежати. Він втрачає сенс...
Моя кішка цілий день не виходила з кухні, сиділа на газовій плиті й нявчала: я була в жаху, коли зрозуміла причину її дивної поведінки. Того ранку...
Пізньої осені дорога була майже пустою. Сонце вже сховалось за обрій, а поодинокі машини поспішали до своїх справ. В авто Олени Маринич панувала тиша, доки раптом...