Ох, слухай, це була така зустріч… Ніби вічність минула. Рівно десять років пройшло з того останнього дзвоника в нашій сільській школі під Тернополем, і ось —...
Благородний зрадник — історія однієї ілюзії Ми познайомилися тоді, коли будь-яке кохання здається призначенням. Іван був незграбним, худим хлопцем з гітарою за плечима й зім’ятим зошитом...
«Як він сміє?» – сторінка із щоденника «Годі!» – Іван ударив кулаком по столу, аж тарілки дзенькнули. – Щоб більше я її не бачив! «Ти серйозно?»...
Усередині магазину біля полиці з хлібом він помітив хлопчика. Той стояв нерухомо, немов вибирав не батони, а чекав когось – чи то того, кого вже давно...
Олесь помітив хлопчика у магазині біля полиці з хлібом. Той стояв нерухомо, ніби вибирав не буханку, а чекав когось, хто вже давно не повернеться. Стрункий, у...
Ніби порожнеча, а значить багато Ольга їхала у тролейбусі №14, що пробирався крізь засніжений Київ. Сіла біля вікна, вп’ялила погляд у запотеле скло, а рукою міцно...
Незачинені вікна Оксана вперше за багато місяців почула власний голос. Він звучав хрипко, стисло, ніби пробивався крізь шар пилу, що осів на зв’язках і часі: —...
Щоранку Микола виходив із старої хрущовки в спальному районі Черкас рівно о 7:45. Не через те, що йому було куди поспішати — пенсія, діти давно вийшли...
Ніби нічого, але значить багато Оксана їхала у тролейбусі №14, що пробивався крізь засніжений Львів. Сіла біля вікна, втупилася у запотеле скло й міцно стиснула у...
«Іване, які такі хрестини в ресторані? Треба ж ще подарунок купити», — сказала я чоловікові, коли дізналася, що наша донька влаштовує розкішні хрестини для своєї дитинки....