Родичі обіцяли допомогу за умови, що моя мама також підтримає нас фінансово.

Під час святкування мій чоловік за столом підняв тему будівництва будинку, бо не хотів більше жити з батьками. Свекри сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови. Моя мама повинна дати стільки ж. Саме в цей момент відкрилася моя таємниця. Я давно мала розповісти про це чоловіку, але якось не було нагоди, тепер він хоче зі мною розлучитися.

Перед святами між мною і моїм чоловіком сталася серйозна сварка. Це зайшло настільки далеко, що чоловік зажадав розлучення. Ми зібралися всією родиною за святковим столом, а він почав розмову про будівництво будинку. Він вже не хотів жити з батьками. Саме тоді стала відомою моя таємниця, про яку я мала розповісти чоловіку раніше, але не знаходила слушної нагоди.

Я завжди жила з мамою та бабусею, батька у мене не було. Бабуся з мамою мешкали в двокімнатній квартирі, а згодом поміняли її на дві окремі, з невеликою доплатою.

Я тоді поїхала на навчання. Одна квартира була переписана на мене, мама хотіла, щоб у мене було своє, і я за це дуже вдячна. Свою квартиру я здавала в оренду, а з грошей оплачувала навчання в університеті.

Після весілля ми оселилися у батьків чоловіка, своє житло я продовжувала здавати, а гроші відкладала на банківський рахунок. Не говорила про це чоловіку, хотіла згодом зробити йому сюрприз.

Коли чоловік повідомив свекрам про будівництво будинку, вони погодилися дати нам гроші, за умови, що і моя мама стільки ж дасть.

Я мала б погодитися і передати свої накопичені гроші мамі, щоб виглядало так, ніби вона їх зібрала, але я розповіла про все, і про гроші, і про квартиру. Тоді зрозуміла, що це був невдалий момент для відкриття цієї таємниці. Що там почалося! Свекруха одразу заявила, що я мала б жити там після весілля, а не у них.

Але чоловік був розчарований тим, що я приховала сам факт наявності цієї квартири. Сказав, що ніколи не зможе мені довіряти. Ми посварилися, я зібрала свої речі і поїхала до мами. Згодом я запропонувала чоловіку, щоб ми оселилися у мене, або продали квартиру і побудували дім на ці гроші, але він відмовився. Сказав, що ніколи цього не зробить, а більше — не хоче мене бачити.

Не розумію, чи я зробила таку велику помилку, щоб заслужити це? Адже ця квартира, ці гроші — все було б спільне. Не хочу також благати і принижуватися, ні перед чоловіком, ні перед його батьками. Мама хвилюється, що це все через неї, радить, що треба було відразу сказати правду, хоча б чоловіку, якщо не його батькам. Але який сенс тепер про це говорити.

Але мама була так засмучена, що вчора зібралася і поїхала до сватів, але та навіть не пустила її до хати, сказала, що ми брехуни, і вона не хоче мати з нами жодних контактів.