Connect with us

З життя

Сусіди чули дивні звуки з покинутого будинку, а коли прибула поліція – виявили щось жахливе

Published

on

До поліцейського відділку надійшов дивний дзвінок. Невідомий чоловік, голос якого тремтів від хвилювання, повідомив, що з сусіднього покинутого будинку чутно якісь незрозумілі звуки. Він не міг точно сказати, що там відбувається, але наполягав треба негайно присилати патруль.
На місце виїхала група офіцерів разом із службовою вівчаркою на імя Барбара. Вони оглянули подвіря, постукали у сусідні двері, розпитали мешканців. Ніхто нічого певного не чув лише один дідусь згадав, що вночі йому причувся якийсь приглушений стогін, але він подумав, що це просто телевізор у сусідів гучно працює.
Поліцейські підійшли до підозрілого будинку. Вигляд у нього був, мяка кажучи, не найкращий: перекосився паркан, двері вицвіли, а вікна вкриті шаром пилу. Але коли вони увійшли всередину, стало ще цікавіше. У головній кімнаті підлоги майже не було дошки розсипалися, а посеред кімнати зіяла величезна тріщина, яка вела кудись у темряву. Повітря було застояним, і здавалося, що будинок ось-ось провалиться ще глибше.
Барбара раптом зупинилася. Потім різко загавкала, почала скребати лапами підлогу біля ями, не відводячи погляду вниз. Це було не схоже на її звичайну поведінку вівчарка явно щось відчула. Поліцейські переглянулися. Один із них дістав ліхтарик, обережно нахилився над проваллям і посвітив у темряву. Те, що він побачив, приголомшило всіх.
Спочатку нічого не було видно лише пил і уламки. Але потім промінь висвітив щось жахливе: людину. Він лежав без руху, унизу, серед уламків і землі, ледь придавлений обвалом. Лице було майже не розгледіти під шаром бруду.
Як зясувалося пізніше, це був господар будинку Петро Шевченко. Кілька днів тому в районі стався невеликий землетрус, і фундамент його старенького, ненадійного будинку не витримав. Частина підлоги провалилася, і він полетів униз, сильно вдарившись головою. Декілька днів він пролежав у ямі, не маючи сил рухатися чи кликати на допомогу.
Якби не той дзвінок сусіда і якби не Барбара, яка відчула його присутність хто знає, чи вижив би він.
Чоловіка терміново госпіталізували. А вівчарка, як потім казали офіцери, того дня врятувала не просто життя вона буквально витягнула людину з-під землі.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 11 =

Також цікаво:

UA18 хвилин ago

Тиха вода під високим мостом

Мене звати Ірина Ковальчук, мені двадцять дев'ять, і я досі не знаю, як розповісти цю історію так, щоб у неї...

UA18 хвилин ago

Прокинулась у труні під Двома Метрами Землі: Собака Рекса Почув Стук Ганни

Мене звати Оксана Бабенко, мені шістдесят один рік, я двадцять три роки працюю на кладовищі в Немішаєвому під Києвом —...

UA34 хвилини ago

Мама Антона, а не суперприз

Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...

PL34 хвилини ago

Warsztat po teściu, czterysta tysięcy i klucz, którego już nie mam

Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...

PL35 хвилин ago

Sto pięćdziesiąt złotych Magdaleny Sikory

Pod Krakowem, na starym trakcie w stronę Zakopanego, kelner ratuje bogacza po wypadku — a potem odkrywa, że dyrektorka hotelu,...

PL2 години ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL2 години ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL2 години ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.