Connect with us

Цiкаво

Звички, які залишились у нас ще з радянських часів

Published

on

Джерело: inspired.com.ua

Хоч уже Радянського Союзу давно немає, проте традиції та звички з того часу присутні у нашому житті і сьогодні. І це не лише про людей, які народились в період існування Радянського Союзу. Більшість перейняли звички від своїх батьків, дідусів та бабусь, про які навіть не здогадуються. 

  1. Перша страва на обід-суп. Калорійні супи та борщі з м’ясом з’явились у голодні військові часи. Сьогодні дієтологи не можуть радити подібні страви. І довели, що рідку страву не обов’язково вживати у свій раціон. Для гарного та швидкого метаболізму достатньо вживати потрібну кількість води.
  2. Пакет з пакетами. У ті часи пакети були новинкою і не кожен міг дозволити собі таку покупку, тому після використання їх прали і далі користувались.
  3. Пульт в пакеті. Так робили, щоб пил не збирався на пульті. Хоча таким чином пилу накопичується не менше.
  4. Серветка на телевізорі. Радянські люди були дуже обережними,тому щоб не збирався пил, щоб не пошкодити техніку зверху стелили серветку.
  5. Дівчаткам- рожеве, хлопчикам-блакитне. Все це – радянські стереотипи. Якщо копнути ще далі, то кольорами, які характеризували стать дитини були: дівчат-блакитний, хлопців- червоний.
  6. Використовувати вдома килими. Звичайно, на стіни їх уже ніхто не стелить, проте на підлозі їх ще можна зустріти. У ті часи, це робили, щоб приховати недоліки підлоги, а зараз існують безліч якісних покриттів.

А у вашому житті присутня якась з цих звичок?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + чотирнадцять =

Також цікаво:

CZ21 хвилина ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ33 хвилини ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ38 хвилин ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ51 хвилина ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...

CZ51 хвилина ago

Dveře, za kterými se rozhodlo o dvou životech

Jmenuju se Petra Hrubá, dvacet šest let pracuju jako noční vrátná v jednom z panelových domů na Jižním Městě v...

HE2 години ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ5 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ5 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...