Миша на дачі: несподіваний гість

На дачі завелася миша. Лариса каже, що я, як чоловік, повинен “зловити цю пакость, поки вона не з’їла нашу дачу.” Я лише уточнив, чи повинен мишей ловити кіт, чи все ж таки я.

У відсутність кота його обов’язки переходять до мене, пояснила Лариса. Спати, їсти і гадити я вже навчився, прийшов час полювати. Чи я не чую запах дичини? Де мої інстинкти? Для мене дичина починається з ведмедя. Але Лариса не хоче чекати, коли з шпарин полізуть ведмеді. Вона пригрозила покликати на допомогу сусіда Івана.

Цей Іван псує мені всю дачу. І траву косить як Зевс, і корів не боїться, і дрів краде краще за мене. Тепер він ще й мишолов. Я купив дудочку на зразок тієї з казки про Гаммельн.

Зіграв «звідки йде дитинство», потім полонез Огінського. Миша не відреагувала. Зате прийшла сусідка, запропонувала добити того, кого ми тут ріжемо. Тоді я зібрав пастку з труб і противаг. Інструкцію знайшов на ютубі. Відео називається «40 мишей за три хвилини». Принаду ми купили в магазині. Лариса вибрала для миші кукурудзяні палички за 1 євро. Я сказав «жирно буде» і взяв вівсяні пластівці за 30 центів. Продавчиня вирішила, що я жалію для Лариси кукурудзи.

Вона вперше побачила такого скнару. Ютуб малює мишей тупими створіннями. Це не більш ніж голлівудський стереотип. Справжня миша знає фізику і вміє читати. Вона екстраверт, виходить до нас подивитися на вогонь в каміні, сідає в центрі кімнати. Пастку з труб і палок вона відвідала, все з’їла і вийшла з почуттям глибокої вдячності. Тоді я купив пастку з клейкого картону.

Миша мала б прилипнути. Все розклав, насипав пластівців. Миша з’їла і картон, і клей, і пластівці. Такий чудовий апетит у людини. Я вивчив всі види капканів. (Деякі б’ють по пальцях просто так, від нудьги). Я ночував на кухні з арбалетом.

Чув іронічний сміх з-під каміна. Для нас з мишею ця дача стала надто тісною. А потім вона потонула. В унітазі. Сама. Коли у Лариси гарний настрій, вона каже, що миша хотіла пити і послизнулась.

Якщо Ларису розсердити, то миша втопилась, бо жити зі мною нестерпно. Насправді, спрацювала дудочка. Не відразу, бо я не Діззі Гіллеспі, і не можу топити клієнтів з двох нот.

Так вперше хтось помер від моєї музики, як і передбачала Лариса.