Connect with us

З життя

Коханий, забери мене з роботи: Женя мріє уникнути виснажливої поїздки після важкого дня

Published

on

Дорогий, ти забереш мене з роботи? – Марічка подзвонила чоловіку, сподіваючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться ще годину трястись у маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Ігор. На задньому плані чітко чувся звук телевізора, а це означало, що Ігор вдома.
Дівчині було прикро до сліз. Шлюб тріщав по швах, хоча ще пів року тому чоловік був готовий її на руках носити. Що змінилося за такий короткий час? Марічка не знала.
Вона дбала про свою фігуру, проводячи значну частину часу у спортзалі. Чудово готувала – недарма ж працює у популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – хитала головою мама, вислуховуючи скарги Марічки. – Не можна у всьому догоджати чоловікові.
– Я просто його люблю, – безпорадно усміхалася у відповідь дівчина. – І він мене любить…
*****
– Схоже, я йому набридла, – кусала губи Марічка, переглядаючи історію браузера. Виявилося, Ігор усе своє вільне час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила. Навіщо мучитись, живучи з нелюбимою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Значить, розлучення. Що ж, вона сильна, вона переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленьку помсту він заслужив…
Того ж вечора Марічка зареєструвалася на тому ж сайті, що і чоловік, знайшла його і написала. Фото дівчина взяла з інтернету, трохи відретушувала і була впевнена, що Ігор клюне. І він клюнув.
Зав’язалося бурхливе листування. Чоловік у своїх повідомленнях розповідав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Усіляко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив дівчину. Вона ж знає, як важко під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Марічка, і, затамувавши подих, чекала відповіді.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло через кілька секунд. – Але у мене в квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та ну? – вирвалося у Марічки після прочитання. – Чому ти так впевнений, що дівчина тут же погодиться піти з тобою в готель? Адже будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Хоча, мені це на руку.
– Тоді давай зустрінемось у мене вдома? Я живу в котеджі за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодитися чи ні?
– Чудова ідея! – Ігор явно зрадів. Скоріше всього тому, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Я примчуся на крилах любові.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підійде?
– Звісно! Чекай на мене.
У дев’ятій годині Ігор зробив вигляд, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини і нехотячи спитав дружину, чи не бачила вона зв’язку.
– На тумбочці лежала, – Марічка дивилася на чоловіка щирими очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кіт утащив?
А дівчина і не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – збираючи свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, яка залишилася їй від бабусі. Єдине, що вона після себе залишила – це заява на розлучення, що лежала на найвиднішому місці.
А Ігор приїхав додому тільки вранці, страшенно злий. Мало того, що дорога в один бік зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, будинок теж був. Але ось жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на знімках. Двері йому відкрила жінка раз в три більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік віддав би всі свої гроші, щоб лише забути картину, що постала перед ним.
Та й взагалі, він ледве відбився від цієї божевільної! Довелося знову викликати таксі, щоб хоч якось поїхати з цього місця. Машину довелося чекати дуже довго, Ігор навіть встиг замерзнути у своєму піджачку. А ще і водій виявився якимось дивним, спочатку завіз його невідомо куди… Загалом, веселенька була нічка.
І тільки зайшовши в квартиру і побачивши на столі заяву, він зрозумів, хто стояв за всім цим розвагою. Адже поруч на столі, губною помадою було написано:
Це солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − 5 =

Також цікаво:

CZ16 хвилин ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ28 хвилин ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ33 хвилини ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ46 хвилин ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...

CZ46 хвилин ago

Dveře, za kterými se rozhodlo o dvou životech

Jmenuju se Petra Hrubá, dvacet šest let pracuju jako noční vrátná v jednom z panelových domů na Jižním Městě v...

HE2 години ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ5 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ5 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...