Неймовірна зустріч з водієм, яка зворушила мене до глибини душі.

На днях замовила таксі, а до мене приїхав водій, який приголомшив мене до глибини душі. Так вразив, що вже другий день не можу перестати про нього розповідати.

Сідаю в авто. Водій посміхається: я теж, але в телефоні, вирішую якісь робочі питання.

– Вам не дме?
– Ні, дякую, все добре.
– Ви не змерзли?
– Ні, мені справді комфортно.
– Хочете цукерок? Я щойно купив у магазині. Такі смачні! Желейні. Обожнюю їх! Зазвичай не пропоную пасажирам, це нетактовно. Але вам захотілося. Я зрозумію, якщо відмовитесь. Хочете?
– Хочу!

Віддав мені всю коробку. Пожартувала, що розумію, чому у нього такий високий рейтинг. Зупиняємось на світлофорі, повз нас пробігають хлопці з квітами.

– Любите квіти?
– Люблю. Зупиняє хлопців, купує мені квіти.

Мої очі аж розширились від здивування. Їду, і усмішка не сходить з обличчя… приємно…

Починаємо розмову про дітей. У нього донька на другому курсі університету у Польщі. І коли він сказав наступну фразу, я ледь не впустила свою щелепу.

«Знаєте, Зоя, я так кайфую від того, що у мене є дитина. Жінка. Робота. Мені це справді подобається. От подзвонить мені донька, просить грошей на якісь потреби. Ну, вона ж там у Польщі сумує. А я поповнюю їй картку, і так класно на душі стає. Просто кайф! Я ж для дитини зробив щось добре. Уявляю, як вона там собі якусь хустинку купить, піцу замовить з друзями, і їй на все вистачить. І мені від цього тепло.

А знаєте, я коли воджу жінку на манікюр (на секундочку, так?), я розраховуюсь сам. І так кайфую! Вона ж потім цей манікюр ще два тижні мені показує і усміхається. І мені так добре від цього, що ви собі не уявляєте. Я ж для сім’ї зробив щось добре! І так мені тепло на душі після цього.»

На цьому етапі я вже забула про всі вхідні на своєму телефоні.

«А ще знаєте, так мало щасливих людей на вулицях! Дивлюсь на перехожих і практично не бачу “своїх”, усміхнених. Всі такі похмурі і дергані. Ви взагалі перша, хто усміхнулася мені за останні кілька днів серед пасажирів.

Не так давно зустрів знайомих. У них двоє дітей – в 1-му класі та в 3-му. І вони нарікали, як дорого зібрати дитину до школи, а також на канцелярію, підручники, форму, курси… Хвилин 15 розповідали, і на обличчях у них не було життя.

А я запропонував рішення. Знаєте яке?
Сказав – йдіть до найближчого дитбудинку і віддайте туди своїх дітей, якщо це для вас така проблема. І у вас не буде проблем ні зі школою, ні з формою, ні з підручниками. Вони у відповідь – “ні, ну як це… так не можна… ми ж любимо їх, це ж наші діти…”

Отже, якщо це ваші діти – будьте вдячні за те, що Бог вам дав здорових, живих, красивих дітей. Багато людей мріють про це і готові на все на світі, а у вас цей дар вже є. Подарунок долі. Любіть їх – робіть для них все. І робіть так, щоб вони про це “все” навіть не здогадувалися. Не любите – віддайте в дитбудинок.

Чому жалієтеся? Настільки щасливі люди, а зовсім не помічають свого щастя. І у більшості так, правда?..»

Він ще про щось розповідав далі. Я мовчала, слухала (що буває рідко), і в моїй голові пролітали фрази: «оплачую манікюр жінці і кайфую», «роблю щось для дитини і кайфую».

Я зрозуміла, що цей Водій – не підприємець, не інвестор, не політик. Він не входить у жодні ТОП 100 чоловіків, як багато моїх знайомих. Його нема на обкладинках. З ним не знімають інтерв’ю. Він навіть не заробляє, як я.

Але життя в ньому більше, ніж у всіх інших! Любові, світла – справжнього світла, не телевізійного! – більше, ніж у будь-кого, кого я коли-небудь зустрічала. Взагалі.

Я дивилася на чоловіків зі свого оточення і думала, що це нормально. Завжди з кислим обличчям (бо ж ти у великому бізнесі), або не посміхатись, завжди бути зайнятим і незадоволеним, не вміти кайфувати, або говорити жінкам «ооо, знову витягуєш з мене гроші на свої салони», або сприймати життя як боротьбу і випробування.

Я вийшла з машини з квітами, цукерками і в супроводі 100500 компліментів. Цікаво, він так масштабує свій світ на всіх? Вийшла і зрозуміла, що мені справді світло!!! Такий великий урок. І таке космічне ставлення до життя.

Таке прозріння і просвітлення після тренінгів я ніколи не отримувала.

Вчитель поруч!