Ми з чоловіком забезпечені, купили квартиру і автомобіль для сина, але він не підтримує з нами зв’язок.

З чоловіком ми не є бідними людьми, купили квартиру і автомобіль для сина, проте він не підтримує з нами зв’язок. Нашого онука ми вперше побачили, коли йому було 3 роки. Це не дуже приємна ситуація, тим більше, що свати можуть бачитися з ним, коли забажають.

Коли мій син одружився, я була дуже щаслива. Хотіла, щоб його дружина стала частиною нашої сім’ї. Раділа, що відтепер у мене буде і донька, однак виявилося, що невістка відвернула від нас сина. Багато разів чула історії про те, як діти змінюються під чиїмось впливом, але ніколи не думала, що так трапиться в нашій родині.

Ми звичайна сім’я, чоловік і я — інженери на пенсії. Ми вкладали в нашого сина все, що мали. Він закінчив школу з відмінними оцінками, йому легко давалися точні науки. Інтелектуально розвинений, спортивний, гарний. Закінчив медичний університет. Ми бажали йому лише найкращого, влаштували на роботу в місцеву лікарню та медичну академію.

У двадцять сім років у нього було все: хороша освіта, добре оплачувана робота, наша підтримка і захоплення. З боку проблем не було. Дівчата були різні, проте одного разу син справді закохався. Здавалося, що і дівчина відчувала те саме, але вона вийшла заміж за іншого. Син сильно цим переймався, але, на щастя, недовго. Незабаром він знайшов іншу жінку, проте і з нею не склалося. Все це було для нього дуже важким випробуванням. Ми намагалися його втішити, але зрештою кожен повинен самостійно впоратися зі своїми проблемами… Подальші зустрічі з дівчатами привели його нарешті до тієї єдиної.

Вона повідомила, що чекає дитину. Вони одразу ж почали жити разом. Ми з чоловіком раділи за них, але, як виявилося, дарма. Дівчина виявилася підступною, намагалася виключити нас із життя сина. В одну мить він перетворився на людину, яка не хоче бачити своїх батьків. Робив лише те, що вона йому наказала. Мені здавалося, що він нас ненавидить.

Перший раз ми побачилися, коли нашому онуку було 3 роки. Потім знову тиша. Її мати постійно проводить з ними час. Син забув про все, що ми для нього зробили. Мої очі не висихають від сліз. Наші друзі кажуть, що вона повністю взяла його під контроль.

Чи мають такі речі траплятися у XXI столітті? Не можу повірити, який егоїст з мого сина. Він дуже змінився і з кожним днем все більше віддаляється. Я не знаю, що робити, мій чоловік також безсилий. Ні в якому разі не хочемо втратити єдину дитину.