Невдячна родичка

Невдячна невістка

– Ну ось, знову обличчя скорчила! – невдоволено мовила Варвара Сергіївна. – Замість “дякую” сказати! Ти тільки й умієш, що гримаси корчити!

Настя ледве стримувала себе, дивлячись на свекруху. Як же вона втомилася від того, що мати Кості вічно втручається у їхню родину зі своїми “добрими” намірами.

І сьогодні вона принесла в дім кота, хоча ніхто її про це не просив. Річ у тому, що декілька днів тому до них завітали таргани від нових сусідів. Ті щойно переїхали та приводили до ладу квартиру, у якій давно ніхто не жив. Вирішили позбутися непроханих гостей, а ті випадково постукали до Насті та Кості, про що він ненароком розповів матері. Тільки до чого тут кіт?

– Таргани – це вам не миші, для чого нам кіт?

– Як це для чого? Усі знають, що коти їдять тарганів! – впевнено заявила свекруха.

– Я все життя прожила з котами й жодного разу не бачила, щоб вони їли тарганів! – відповіла невістка, похитуючи головою. – І навіть не в цьому річ. Ви забули, що у Кості алергія на шерсть!

– Потерпить трохи заради такого діла!

– Ох ні, Варваро Сергіївно. Кота ви повернете туди, звідки взяли. Якби ми хотіли завести тварину, то самі б це зробили! – відрізала Настя.

– Це не тобі вирішувати! От Костя скоро прийде додому, він нас і розсудить.

Через півгодини повернувся з роботи чоловік. Весь цей час свекруха раз у раз бігала з котом у пошуках сусідських тарганів, хоч учора Настя їх усіх знищила, та на всяк випадок ще й пастки розставила, щоб напевне не прижилися.

Жодного таргана Варвара так і не знайшла, але намагалася переконати себе й невістку, що вони просто сховалися, а вночі неодмінно вилізуть. Ось тоді Яшка й стане у пригоді. Навіть ім’я коту вже придумала…

Костя не відразу помітив нового мешканця. Він зняв куртку і пішов до ванної мити руки, як раптом ступив носком на щось мокре.

– Настю, ти щось розлила у ванній? – крикнув він, вмикаючи воду.

Дружина прибігла до нього. Побачивши калюжу, вона відразу здогадалася, хто це зробив.

– Ні, це твоя мама нашкодила!

– Що? – усміхнувся він. – Туалет же поруч!

– А в неї новий спосіб зіпсувати нам життя! – поскаржилася дружина.

– Що знову трапилось?

– Зараз вона сама тобі розповість, потерпи. А носки краще зніми й спали!

– Спалити?

Костя з нерозумінням подивився на дружину. Помивши руки, він зняв один носок і принюхався. Запах безумовно знайомий, проте це ж… Фу!

Він кинув ганчірку на калюжу, ще раз вимив руки, потім помив ноги з милом і прийшов на кухню. Його мати сиділа на стільці й гладала за вухом сірого кота. Морда у нього була якась зла.

– Мамо?

– Сину, я тобі зараз усе поясню! Пам’ятаєш, ти про тарганів говорив? Ось Яшка їх усіх виловить! Я гарантую!

Костя слухав маму, часто кліпаючи, як раптом голосно чхнув, а потім ще раз і ще.

– Ну так, тільки поки ваш Яшка буде їсти тарганів, ваш син помре від алергії! – іронічно зауважила Настя. – Ми ж не просто так тварин не тримаємо!

– Нічого, потерпить! – знову обурилася свекруха.

Костя чхнув ще раз і ще, а потім не витримав.

– Мамо, прибери звідси кота! Швидко!

– Костю, а як же таргани?

– Прибери, кажу! Швидше!

Варвара невдоволено цокнула язиком і пішла до вхідних дверей. Випустила кота в під’їзд і повернулася на кухню.

– Ну, тоді потім не нарікайте, коли тарганів у квартирі стане більше, ніж пилу!

– У нас немає пилу! – зауважила Настя.

– Ти краще помовчи! Ти мою допомогу зовсім не цінуєш! – образилася свекруха.

– А де ви того кота взяли? Він же загубиться! Видно ж, що домашній!

– Ой, та він біля під’їзду сидів! – невдоволено відповіла Варвара. – Я його просто запозичила…

Настя нічого не відповіла, хоча всередині дуже злилася. Власне, це в дусі свекрухи. Вхопити чужого кота й притащити в дім сина. Чудна жінка, якщо не сказати, що зовсім безголова.

– Мамо, а може вистачить нам уже допомагати? – запитав Костя.

Настя вже не раз скаржилася на його матір. У неї просто талант доводити людей до сказу. Не так давно вони виїжджали на вихідні за місто, а мати прийшла до них у гості й вирішила розморозити і помити холодильник. Мовляв, невістка його взагалі не розморожує, хоч хтось повинен. Тільки забула, що у них холодильник, який цього не потребує, тому що працює система сухої заморозки.

Загалом, вона його вимкнула й пішла телевізор дивитися. Всю їжу дістала, щоб швидше розморозився.

Дивилася вона телевізор, а потім заснула ненадовго. Прокинулася від дзвінка чоловіка, той попросив приготувати чебуреки на вечерю. Ну, вона вирішила, що холодильник може зачекати. Побігла додому, зробила чоловікові чебуреки, та так умоталася, що вирішила вже завтра повернутися в квартиру сина.

Костя і Настя повернулися на декілька годин раніше, ніж збиралися. Свекруха ще не встигла закінчити свою “благородну” справу. Зранку ще й голова розболілася, як на зло. Коротше, заходять вони додому, а там жахливо пахне. Всю ніч продукти псувалися.

Найбільше засмутило те, що нещодавно в гості приїжджала мати Насті й привезла два кілограми червоної ікри. Стільки за раз не з’їсти, її вирішили заморозити. Все краще, ніж пропаде. До того ж, Світлана Володимирівна сама сказала, що з нею нічого не станеться у мороздьому коморі. Мовляв, вони й самі так зберігають.

Настя родом з Одещини. Батьки досі там живуть, тому в якості гостинців часто привозять різні морські смаколики. І тепер завдяки Варварі мінус два кілограми ікри, мінус три копчених пеленгаси і ще шість заморожених судаків. Шкода, звісно!

Настя ледь не розплакалася, коли зрозуміла, що від свекрухи – одні збитки. Її мати старалася, везла, і тут на тобі!

Звісно ж, Варвара Сергіївна знайшла собі тисячу і одне виправдання. Навіть не вибачилася. Втім, після того випадку Костя, не питаючи, забрав у неї ключі від своєї квартири, але це не завадило свекрусі здійснювати свої “добрі” справи.

Тепер вона все робила відкрито. Якось купила оселедців у “АТБ” по знижці. Костя її дуже любив, з’їв майже всю банку. Настя не відразу заглянула на терміни придатності, виявилася простроченою. Сподівались, що ще не зіпсувалась. Думали, перенесе, а воно й понесло, тільки у самому прямому сенсі. Причому так понесло, що Костя три дні з температурою лежав, навіть швидку один раз викликали.

Кілька тижнів тому свекруха попросилася до них у гості помитися. У них гарячу воду вимкнули, а вона хотіла нормально в ванні помитися. Костя недавно встановив бойлер. Звісно ж, її пустили. Хто ж знав, що ця бридлива мадам принесе з собою якийсь засіб для чищення ванної, порошок якийсь їдкий.

Загалом, вона зачинилася й вирішила почистити ванну перед купанням. Не відразу помітила, що щось пішло не так. Потім вирішила не зізнаватися. Мовляв, вона тут ні до чого, але Настя відразу зрозуміла, хто їм акрилову ванну зіпсував.

– Навіщо ви її чіпали? – обурено спитала невістка. – Я ж її перед вашим приходом вимила!

– Ой, знаю я, як ти миєш! Тільки бруд мажеш!

Костя теж засмутився, але змусити маму купити нову? Так вони поки й жили з пошкодженою ванною, чекали на зарплату, щоб нову купити. Тепер ще й з тарганами біда, а потім і з котом. Насті все це порядком набридло.

– Варваро Сергіївно, а давайте ви нам більше не будете допомагати? – спитала вона цілком серйозно. – Ми з Костею вже не маленькі. Прекрасно знаємо, що й як потрібно робити!

– Ось, кажу ж! Невдячна невістка мені дісталася! Ти молитися на мене повинна! А ти тільки обличчя корчиш!

– За що молитися? За два кілограми червоної ікри, яку довелося в унітаз викинути? За акрилову ванну, яку ви варварським чином знищили? За оселедця, яким ви сина свого отруїли? І це ще далеко не всі ваші подвиги! Може, вистачить уже?

– Може, тепер мені й у гості до вас більше не приходити? – ображено спитала свекруха.

– А до речі, непогана ідея. Можливо, краще ми до вас?

– Так, мамо, мені теж ідея подобається!

– І ти туди ж? – уставилася Варвара на сина. – Так, синочку! Від тебе я такого не очікувала! Ну все, ноги моєї більше в вашому домі не буде!

Свекруха підвелася зі стільця й помчала до передпокою. В душі вона сподівалася, що її почнуть затримувати, можливо, навіть вибачаться, однак її ніхто проводжати не вийшов.

Коли за нею зачинилися двері, подружжя лише полегшено зітхнуло. Костя весь вечір чхав, знайшли ще одну калюжу під ліжком у спальні, Насті довелося робити генеральне прибирання, щоб всю шерсть із квартири прибрати, зате образилася на них свекруха. Ну й нехай ображається. Головне, щоб у себе вдома.