Донька готується до весілля: скромне святкування для родини та друзів.

Оксана видавала заміж доньку. Гостей було небагато — близько 35 осіб, майже всі родичі та друзі нареченого.

Донька Марічка була прекрасна, як усі наречені. Для Оксани її раннє весілля у 19 років стало несподіванкою. Вона все ж сподівалася, як і всі матері, що Марічка спершу закінчить університет, а вже потім… Та вийшло, як вийшло. Дівчина на другому курсі, наречений Ярослав — на останньому. Вони вирішили одружитися — і точка. Ярослав вважав, що життя без шлюбу — нерозважливість, його кохана гідна стати дружиною одразу і назавжди!

Колишній чоловік Оксани, батько Марічки, на весілля не прийшов, хоча його запросили. Проте подарував доньці певну суму — дякувати й за це. Минуло вже п’ять років, як він пішов із сім’ї, не прагнув спілкуватися з донькою, обмежувався аліментами через бухгалтерію.

Свято в розпалі. Все було чудово, тамада знав свою справу. Оксану бентежив один із гостей, здавалося, далекий родич нареченого — він не відводив від неї очей. У якому б кутку зали вона не опинилася, відчувала на собі його погляд. Ці очі буквально “свердлили”. Вона навіть розсердилася — як сміє цей хлопець так дивитися на неї?

Залунав вальс, рідкісний на сучасних молодіжних святах, адже тепер мало хто вміє його танцювати. Оксана любила вальс, тому з радістю пішла танцювати з тим самим хлопцем, на якого ще хвилину тому сердилася за його нав’язливий погляд. Він танцював божественно. Вони були найгарнішою парою в центрі кола. Оксана й так виглядала добре, але сьогодні здавалася сестрою, а не матір’ю нареченої. Вишукане смарагдове сукня лягало по її стрункій фігурі, недбало-модна зачіска, блиск у очах робили її немовби закоханою.

— Де ти так навчився танцювати? — запитала Оксана, коли він провожав її після танцю.
— Багато років займався бальними танцями. У мене наметані очі — я відразу зрозумів, що краще за вас тут ніхто не рухається, — посміхнувся він.

Решту вечора Тарас, вони встигли познайомитися, танцював лише з Оксаною. Він не відходив від неї, щоб не запізнитися з запрошенням на наступний танец. У жінки трохи запаморочилася голова від шампанського та відчуття незвичайної легкості, ніби вона знову двадцятирічна.
— Ну і що, що молодий? Хоч натанцююся, бо коли ще випаде нагода? — думала вона.

Після весілля Марічка переїхала від матері до чоловіка. Поки вони знімали квартиру. У Оксани закінчився тижневий відпустка, і вона вийшла на роботу. Жінка сильно здивувалася, коли після закінчення робочого дня побачила біля входу в соцслужбу, де працювала, Тараса з букетом квітів.

— Ти що тут, да ще й з квітами? Завтра колеги досхочу сміятимуться, питатимуть, у якому класі вчиться мій залицяльник? — скрикнула Оксана.
— Я вже працюю після університету. Мій робочий день закінчується на годину раніше, і в мене виникло палке бажання побачити вас. Координати дізнався у вашої доньки, ось. І не так вже й молодо я виглядаю поруч із вами, мені, до речі, 25 років, — образившись, відповів Тарас.

— А мені 40, відчуваєш різницю? Попереджаю чесно — не ходи за мною! Не витрачай світь— Так, якщо не ви, то ніхто, — твердо відповів Тарас, і в цю мить Оксана зрозуміла, що його серйозність — не пусті слова, а справжнє кохання, якому не страшні ні роки, ні глузування оточуючих.