Мені 38, я не заміжня, без дітей — і, знаєте, я цілком щаслива

Мені 38 років, я не одружена, дітей не маю — і, знаєте, почуваюся абсолютно щасливою. У мене немає жодної з тих проблем, про які люблять говорити люди, дізнавшись про мій статус. Живу я у обласному центрі, маю гарну роботу, власну квартиру й авто — усе це я здобула сама, без чиєїсь допомоги. До того ж, допомагаю батькам, які живуть у селі. Найкумедніше — ніхто не вірить, що мені більше 28. Мабуть, тому що я виглядаю молодо і живу з легкістю в серці.

Мене звуть Оксана, і я завжди знала, чого хочу від життя. Після школи вступила до університету, вивчала маркетинг, а потім почала будувати кар’єру. Зараз я керівниця відділу у великій компанії. Робота цікава — дозволяє подорожувати, спілкуватися з людьми, постійно вчитися новому. Зарплати вистачає не лише на життя, а й на заощадження. Люблю свою справу, і, мабуть, це одна з причин мого доброго настрою.

Квартиру купила п’ять років тому — сучасну, з великими вікнами, у центрі міста. Обставила все на свій смак: багато світла, затишні меблі, декілька картин, привезених із подорожей. Авто — моя гордість. Не розкіш, але надійне, зручне — ідеально підходить для поїздок містом та до батьків у село. Там я часто проводжу вихідні, коли хочеться відпочити від міської метушні. Допомагаю мамі й татові по господарству, привожу продукти, іногда роблю дрібний ремонт у хаті. Їм приємно, що я навіджуюсь, а мені — що можу зробити їхнє життя хоч трохи кращим.

Багато хто питає, чому я не заміжня і без дітей. Для деяких це дивно, особливо в моєму віці. Але я не відчуваю, що мені чогось бракує. Я відкрита до стосунків, але не поспішаю. Якщо зустріну людину, з якою захочеться розділити життя — чудово. Якщо ні — не засмучусь. У мене є друзі, разом ми ходимо в кіно, на концерти, влаштовуємо вечірки. Маю хобі: займаюся йогою, малюю аквареллю, інколи беру уроки танців. Моє життя настільки насичене, що нудьгувати просто немає часу.

Інколи люди гадають, що я щось приховую, що в мене є таємні нещастя. Але це не так. Я просто живу так, як мені подобається. Не хочу підлаштовуватись під чиїсь очікування чи виходити заміж лише тому, що «так треба». Мої батьки спочатку хвилювались, особливо мама. Вона мріяла про онуків, але з часом зрозуміла, що я щаслива по-своєму. Тепер вона жартує: «Оксанко, ти в нас як кінозірка — вічно молода й вільна».

Чувала й дорікання від знайомих: мовляв, у твої роки вже пізно думати про сім’ю та дітей. Але я не вірю в це «пізно». Життя — це не розклад, де все має йти за графіком. Я бачила жінок, які народжували й після 40 — і були чудовими матерями. Якщо колись захочу дитину — подумаю про це. Поки що мені добре так, як є. Насолоджуюся свободою, можливістю подорожувати, коли забажаю, проводити вихідні так, як хочеться саме мені.

Моя молодість зовні — це, мабуть, суміш генетики й способу життя. Я дбаю про себе: займаюся спортом, правильно харчуюсь, люблю доглядати за шкірою. Але головне — внутрішній стан. Не дозволяю стресЯ маю все, що потрібно для щастя, і не шкодую жодного свого вибору.