З життя
«Хотіли допомогти сусідці, а отримали скаргу. Ось так дякують?!»

«Ми просто хотіли допомогти сусідці, а у відповідь отримали донос. Оце подяка?!»
— Нещодавно до нас додому прийшов соцпрацівник, — розповідає 35-річна Оксана. — Сказав, що надійшла анонімна скарга: нібито наші діти запущені, і ми не забезпечуємо їм нормальних умов. Він оглянув квартиру, заглянув у холодильник, поговорив з дітьми… Усе гаразд. Заповнив папери, попросив підписати, і пішов. Але я досі не розумію — хто і навіщо це зробив?
Оксана та Богдан одружені вже понад десять років. Виховують двох дітей — восьмирічного сина й п’ятирічну доньку. У родині лад, діти охайні, чемні, добре навчаються. Ні в школі, ні в дитячому садку не скаржаться. Та й самі малюки на запитання батьків відповіли, що в них усе добре. Виходить, скарга надійшла від когось іззовні. Але від кого?
Відповідь знайшлася несподівано. Через тиждень Оксана побачила у дворі Ярину — онуку їхньої літньої сусідки, бабусі Галини. Жінка згадала, як кілька років тому вони з Яриною посварилися ще при першій зустрічі. Стосунки між ними не склалися, і з того часу вони взагалі не спілкувалися. Але тепер усе стало на свої місця.
З бабусею Галиною в Оксани та її чоловіка були дуже теплі стосунки. Старенька раділа, коли поряд із нею оселилися молоді сусіди. Часто заходила на чай, приносила пиріжки, сиділа з маленьким Яриком, коли Оксані потрібно було терміново вийти. А Оксана й Богдан, у свою чергу, допомагали старенькі з покупками, приносили ліки, відвозили літом на дачу.
Коли бабуся захворіла, Оксана майже щодня приходила до неї — прибирала, готувала, слідкувала за її самопочуттям. Так, соцпрацівник теж навідував Галину, але від нього було мало користі. Родичів у бабусі, здавалося, не було: ніхто не дзвонив, не приїжджав, не цікавився.
— За вісім років я жодного разу не чула про її доньку чи онуку, — згадує Оксана. — Ми з чоловіком робили все, що могли, але в нас була своя родина. У якийсь момент я зрозуміла, що нам стає важко. Тоді я сама запропонувала бабусі пошукати її рідних — раптом вийде налагодити зв’язок.
Галина зі смутком продиктувала контакти. Оксана знайшла її доньку Марію й онуку Ярину у соцмережах. Написала їм, попросила приїхати — мовляв, мати у важкому стані, їй дуже потрібна підтримка.
Галина зраділа: «Невже приїдуть? Я їх не бачила п’ятнадцять років…» Востаннє донька бувала, коли Ярині було лише сім. Тоді вони жорВони жорстоко посварилися, і з того часу Марія більше не спілкувалася з матір’ю.
