Хто ти насправді?

— Та ти мужик чи як?

Знову сусіди зверху розгулялись, немов на ярмарку! Третя година ночі! — Соломія штовхнула сонного Тараса. — Чуєш, оруть, немов на ринку! Іди вгамуй їх!

— Соня, та я ж тільки заснув… Завтра ж на рейс, — пробурмотів він, перевертаючись на біг. — Незабаром розійдуться, спи.

Але ледві Тарас заплющив очі, дружина вдарила його ліктем у ребро:

— Та ти мужик чи як?! — прошипіла вона. — Встань та заспокой їх! Завтра ж у мене зустріч із дівчатами. Як на зло, прийде Даринка і знову хизуватиметься своїми «губками» та «досконалим» носиком. А я? Прийду з набряклим від недосипу обличчям? Даринці вже тридцять, а в неї жодної зморшки!

— Та в неї чоловік — пластичний хірург, а не водій фури, Сонечко, — намагався заспокоїти її Тарас. — А ти в мене і без усіх цих «покращень» красуня. До того ж, ти ж у салонах як вдома.

Але Соломія ще більше розлютилась. Вона сіла на ліжку й злісно подивилась на чоловіка:

— Ти знущаєшся?! Пару разів на тиждень до косметолога — це, на твою думку, розкоші? Я теж хочу такі губи й ніс! А шуба? Коли ти мені купиш норкову, а?!

— Та я ж нещодавно закрив іпотеку за твою квартиру, яку ти купила ще до весілля. Ще ж авто в кредиті. Домовлялись: спочатку машина, потім шуба. Чого ти так розпалилась?

— А мамі своїй куртку купив! — не відступала Соломія.

— Та в неї тоді всі гроші на ліки пішли, пенсія ж мізерна. Та й не така вже дорога та куртка.

Тарас хотів обняти дружину, але та була переповнена злістю.

— Шубу не можеш купити, пластику не можеш оплатити, то хоча б зроби так, щоб я виспалася! Іди та заспокой цих нахабників!

Тарас зрозумів, що спокійно поспати не вийде, і, відчуваючи якусь провину, почав одягатись.

…Ще п’ять років тому ніхто з друзів Тараса не повірив би, що він одружиться з егоїстичною однокласницею Соломією. Хоча він закохався в неї ще в девятІ коли через рік Тарас з Поляною біля вівтаря обмінялися обручками, він усміхнувся, згадавши останні слова, які сказав колишній дружині: “Мужик я чи як?”.