З життя
Диван мрійників
Диван «Мрія»
Микола та Оленка зустрічалися вже два роки. Оленка залишалася ночувати в Миколи, коли його мама їздила на дачу або до подруги у Львів. Вони чекали та цінували ці короткі моменти. Але літо минуло. Вересень ще тішив теплим сонцем, але незабаром почнуться дощі. Мама перестала на всі вихідні їздити за місто. Тепер залишалося чекати, поки вона відвідає подругу у Львові. Але це траплялося нечасто.
Закохані засумували.
— Миколо, ти мене більше не любиш? Не хочеш бути зі мною у радості й у горі? — тонко натякнула Оленка, що вже час подумати про весілля.
Вони стояли біля її будинку, і вже півгодини не могли розлучитися.
— Звідки ти це взяла? — Микола відсторонився та подивився Оленці в очі. — Я б зараз же повів тебе до ЗАГСу, але де ми житимемо? Знімати квартиру я поки не можу, тобі ще рік вчитися. Хіба що ти погодишся жити в мене, з моєю мамою. А з твоїми батьками — також не варіант, у тебе ж маленька квартира. Давай трохи почекаємо. Ось закінчиш інститут…
— Але я не можу більше так розлучатися з тобою кожен день, чекати, поки твоя мама кудись поїде. Батьки питають, чому ти не робиш мені.
Warsztat po teściu, który zabrał zięć Marcina
Nazywam się Marcin Duda, mam trzydzieści sześć lat i przez ostatnie osiem byłem mężem Kasi Woźniak z Bydgoszczy. Piszę "byłem",...
Czterysta osiemdziesiąt złotych na koncie i klucz do warsztatu w kieszeni
Marek Winiarski policzył pieniądze trzy razy, jakby od trzeciego liczenia miało przybyć. Czterysta osiemdziesiąt złotych. Tyle zostało na koncie firmowym...
Тиха вода під високим мостом
Мене звати Ірина Ковальчук, мені двадцять дев'ять, і я досі не знаю, як розповісти цю історію так, щоб у неї...
Прокинулась у труні під Двома Метрами Землі: Собака Рекса Почув Стук Ганни
Мене звати Оксана Бабенко, мені шістдесят один рік, я двадцять три роки працюю на кладовищі в Немішаєвому під Києвом —...
Мама Антона, а не суперприз
Мене звати Мирослав Дацюк, мені сорок один рік, я живу в Полтаві. Дружину мою звати Юля — молодша за мене...
Warsztat po teściu, czterysta tysięcy i klucz, którego już nie mam
Nazywam się Marek Wodnicki, mam czterdzieści dwa lata i przez jedenaście lat prowadziłem warsztat samochodowy przy ulicy Zbożowej w Bydgoszczy...
Sto pięćdziesiąt złotych Magdaleny Sikory
Pod Krakowem, na starym trakcie w stronę Zakopanego, kelner ratuje bogacza po wypadku — a potem odkrywa, że dyrektorka hotelu,...
Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny
Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...