Connect with us

З життя

Діти таємно найняли няню, щоб уникнути зустрічей зі мною

Published

on

Мої діти перестали запрошувати мене до онучки, найняли няню потай, щоб уникнути зустрічей зі мною.

Рідна дочка відмовляється спілкуватися. Навіть телефону не береть. Вважає, що це я довела їхню сім’ю до розпаду. Хоча я ні в чому не винна — сама ж просила допомоги.

Оксана вийшла заміж у 18. Познайомилася з Олегом, щойно той повернувся з війська. От і закохалися. Вона одразу кинула навчання, почала плутатися, мої поради й слухати не хотіла. Зятя довелося прихистити у себе, щоб молодим не жити на оренді. Спершу все було добре, і навіть після весілля ми ладнали. Потім донька завагітніла, почала до мене чіплятися — мовляв, я готую, а її нудить. Я наполігла, щоб вони виїхали.

Зі сватьми домовилися зкинутися на житло для молодят, адже знали, що самі вони не потягнуть. Я дзвонила батькові доньки, сподівалася, що він допоможе вирішити квартирне питання. А він відповів, що аліменти сплатив і більше нічим нам не зобов’язаний.

Коли донька народила, я їй дуже допомагала. Весь вільний час проводила з онучкою, щоб молода мама могла відпочити. Незабаром Оксана почала симулювати, навіть вигадувала хвороби, аби звалити на мене всі турботи.

Я часто відпускала їх на побачення, у кіно чи кафе, вони навіть поїхали разом у відпустку на тиждень. Мені подобалося доглядати за онукою, тому це не було тягарем. Так, я страшенно втомлювалася, але що не зробиш заради щастя дитини?

Коли вони повернулися з подорожі, я запропонувала зятю зробити ремонт. Адже він тільки лежав після роботи, хоч і мав вільний графік. Я привезла їм матеріали, забрала онуку до себе на два тижні. Ще й робітників знайшла, щоб Олег не напружувався. Ось тоді й посипалися звинувачення. Мовляв, йому не сподобалося, що я всім керую. А що робити, коли від нього ініціативи не дочекаєшся?

Після ремонту наші стосунки зійшли нанівець. Діти перестали запрошувати мене, найняли няню втай. Я, звичайно, образилася, але на свій ювілей скликала всю родину. Донька прийшла лише з онукою. А зять навіть по телефону не привітав. Мені раптом так болісно стало… Я ж їм допомагала, ремонт оплатила… Невже я заслужила таке?

Зять накричав, що я його достала своїми наказами. Мов, він господар у своєму домі, і бачити мене там не хоче.

Не знаю, може, й справді переборщила з допомогою, але ж хотіла як найкраще. Тепер донька постійно свариться з чоловіком і звинувачує в усьому мене. Плаче в телефон, виливає образи. Виявилось, Олег уже й до розводу готується. Мені навіть онуку не показують, навіть голосу її не чую.

Я ж жила ними! Що тепер робити? Чому вони мене так ненавидять?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять + 6 =

Також цікаво:

PL33 хвилини ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL34 хвилини ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL48 хвилин ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

PL1 годину ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA1 годину ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

UA1 годину ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA1 годину ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE2 години ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.