Connect with us

З життя

Чоловік стояв на даху авто й розбивав його кувалдою: коли прибули поліцейські та дізналися причину – були вражені

Published

on

Сьогодні на вузькій вуличці старого Подолу лунав глухий гуркіт, ніби хтось бив по бляшаній покровці з усієї сили. Люди здригалися й озиралися. На даху білої «Славути» стояв сивий дід із важкою кувалдою в руках.
Він замахувався, і з кожним ударом бляха під ним прогиналася, тріщала. Ламалося скло, бризки фарби розліталися по бруківці. Його обличчя було спотворене лютим болем, а в очах щось нелюдське. Прохожі застигли, ніби прикуті. Хтось тремтячими пальцями набрав «102».
За декілька хвилин примчали патрульні. Двоє чоловіків у формі обережно зняли діда з машини, забрали кувалду. Але він не боровся просто впав на бордюр, схопився за голову й заридав.
Що сталося, дядьку? тихо запитав один із поліцейських.
Виявилося, що три дні тому в цій самій «Славаті» загинув його син. Автівка була єдиною свідкинею того жаху, і старий не витримав взяв кувалду, щоб знищити цю пастку для душі.
Патрульні мовчали. Один відвернувся, щоб витерти сльозу. Натовп, що ще хвилину тому цікавився видовищем, тепер стояв, опустивши очі. А дід шепотів: «Я хотів тільки щоб воно перестало боліти».
Сьогодні я зрозумів: іноді людина ламає не правила, а свої кайдани. І немає в цьому ні злості, ні розуму тільки безмежний біль, що шукає виходу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × три =

Також цікаво:

CZ16 хвилин ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ28 хвилин ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ32 хвилини ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ45 хвилин ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...

CZ46 хвилин ago

Dveře, za kterými se rozhodlo o dvou životech

Jmenuju se Petra Hrubá, dvacet šest let pracuju jako noční vrátná v jednom z panelových domů na Jižním Městě v...

HE2 години ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ5 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ5 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...