Connect with us

З життя

Під час весілля мій чоловік відрізав велетенський шмат торта, розмазав його мені по обличчю й голосно сміявся: ось як я йому відплатила

Published

on

Під час весілля мій чоловік взяв величезний шматок торта, розмазав його мені по обличчю й голосно сміявся. Я вирішила йому відплатити.
Ми були разом із самого дитинства. Зі шкільних років нерозлучні, спільні друзі, перше кохання, все як у кіно. До двадцяти пяти ми вже розуміли, що час будувати родину. Весілля здавалося логічним продовженням нашої історії.
Я готувалася до цього дня ретельно: вибрала найкращу сукню, запросила візажистку, оплатила дорогі процедури все заради того, щоб виглядати ідеально. Коли зібралися наші друзі та рідні, здавалося, що все складається так, як я мріяла.
До того моменту, як ми підійшли до весільного торта.
У нашому місті є традиція: наречений і наречена ріжуть торт і годуть один одного шматочком. Я взяла ніж, він допоміг мені і раптом мій чоловіх нахилився до вуха й прошепотів:
А що, якщо я занурю твоє обличчя у торт? Буде смішно.
Навіть не думай. Це зіпсує все.
Гаразд, усміхнувся він, і я вирішила, що розмова скінчена.
Але через хвилину він схопив величезний шматок торта й розмазав його мені по обличчю. Потім почав голосно реготати. Гості теж сміялися, аплодували, знімали на телефони.
Ну що, оцініть жарт! Я ж казав, буде смішно! радісно звернувся він до друзів.
Смішно було всім, окрім мене. Я стояла в дорогій сукні, із зіпсованою зачіскою та макіяжем, і плакала. Все, у що я вклала душу й сили, в одну мить виявилося зруйнованим.
Він продовжував веселитися, поки я не зробила те, чого він явно не очікував. Розповідаю, що я зробила, а ви скажіть, чи правильно я вчинила.
Я взяла величезний шматок торта й розмазала йому по костюмі, який коштував майже пятдесят тисяч гривень. Наречений одразу перестав сміятися, а ось його друзі реготали ще голосніше.
Ти знаєш, скільки це коштує?! Цей костюм дорожчий за твоє життя! закричав він.
Знаю, спокійно відповіла я. Тепер тобі не смішно, так? А що, я просто пожартувала. Неприємно, так?
Я зняла обручку, поклала йому в руку й вийшла із зали з високо піднятою головою. У той момент я вирішила: жодним «жартом» наш шлюб не розпочнеться. Ми розлучаємось. Все…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − 9 =

Також цікаво:

PL26 хвилин ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL27 хвилин ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL41 хвилина ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

PL55 хвилин ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA55 хвилин ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

UA1 годину ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA1 годину ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE2 години ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.