Connect with us

З життя

Загадкові обставини весілля: багатий хлопец, після болючого розстану, одрує першу жінку, яка погодиться, але в день весілля стається неочікуване

Published

on

Записи в щоденнику
Багатий хлопець, Олег Коваленко, після болісного розриву вирішив одружитися з першою жінкою, яка погодиться. Розбитий, він провів цілий день замкненим у кімнаті, а потім вийшов із рішенням: він візьме заміж ту, хто першою скаже «так». В парку йому усміхнулася дівчина на імя Соломія. Вона не питала «чому» чи «навіщо» просто погодилася й пішла поруч.
«Завтра подамо заяву», сказав він. «А потім поїдемо до твоїх батьків».
Соломія вразила його: розумна, врівноважена, самодостатня. Вона не чекала принца, але в Олегові побачила щось справжнє. Весь місяць перед весіллям вони були разом. Він сам обрав сукню, перстні, організував усе. Здавалося, у цьому безладді він знайшов свій спокій.
Та в день весілля, у ЗАГСі, сталося неочікуване.
Вони зустріли Марію. Її погляд був холодним і збентеженим. Олег стримався, побажав їй щастя. І тільки тоді усвідомив він одружується не з помсти, а заради нового життя.
З Соломією все було інакше: без драм, але з довірою. Вона зблизилася з сестрою Олега Олесею, допомагала розвинути бізнес на новий рівень. Вони будували будинки, жили тихо. Та Олегові чогось бракувало колишньої пристрасті, болю, як з Марією.
Коли Соломія поїхала до бабусі, він вирішив написати Марії. Вона жила одна, без роботи, без чоловіка. Вони зустрілись. І все в ній здалося йому чужим запах, голос, манери. «Навіщо я тут?» подумав він.
Він поспішно поїхав. Дома його осяяло: Соломія його справжнє кохання. Він рідко називав її за іменем, але вона була близькою. Він мчав трасою, щоб встигнути сказати:
«Я не витримав і двох днів без тебе».
«Ти справді божевільний», через сльози засміялася вона.
«Соломіє, рідненька», прошепів він, і в цю мить зрозумів: щастя не в драмах. Щастя це той, хто поруч, коли ти нарешті прокидаєшся.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − 4 =

Також цікаво:

PL33 хвилини ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL33 хвилини ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL48 хвилин ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

PL1 годину ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA1 годину ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

UA1 годину ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA1 годину ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE2 години ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.