Connect with us

З життя

Дві душі в одному серці

Published

on

**Одна душа на двох**

Коли в сімї зявилися дві донечки, такі схожі, що й не було між ними різниці, Марію в пологовому спочатку охопив жах. Двійню принесли на годування та залишили з нею в палаті.

Як же я їх розрізнятиму? думала вона. Знати, що будуть близнята це одне, але ось вони, мої рибні, дві однакові.

Але згодом Марія звикла до своїх донечок і вже помічала між ними крихітні відмінності, які інші не бачили.

Оленка й Соломія росли разом, були нерозли́вними, ходили до садка, потім до школи. У старших класах вони знали, що існує безліч легенд про близнюків: давні греки вважали їх дітьми богов, а на небі є навіть сузіря Близнюків. Здавна йшлося, що в близнят одна душа на двох, вони думають однаково.

Оленка й Соломія дійсно хворіли разом: коли в одній піднімалася температура, друга невдовзі теж лягала. Іноді потрапляли у схожі ситуації. Але частіше їх плутали через звичайну схожість. Навіть характером і звичками сестри не дуже відрізнялися. А коли підросли, їм подоба́лися одні й ті ж хлопці.

Настала час закінчувати школу. Обидві вчилися добре й збиралися до інституту. Під час новорічних свят Соломія раптом захворіла їй було дуже погано. Оленка теж чекала, що ось-ось почне хворіти. Але час минав, а Соломія страждала сама. Батьки відвезли її до лікарні на обстеження. Лікарі швидко поставили страшний діагноз хворобу крові.

Вам треба було раніше звернутися, сказали вони. Хоча й ми розуміємо: коли немає симптомів, хто ж поїде до лікарні?

Соломія хворіла півроку, а навесні її не було. Оленка в ту мить була в школі, але відчула раптовий біль у грудях серце скакало і здавалося, ось-ось вистрибне. Вона ледь не знепритомніла.

Батьки боялися за Оленку. Боялися, що вона не перенесе смерті сестри. Сама дівчина чекала, що теж захворіє, як Соломія. Вони терміново звернулися до лікарні, де Оленку обстежили, але вона була здоровою.

Усі в сімї важко переживали втрату. А сестра постійно сп

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять + 17 =

Також цікаво:

PL10 хвилин ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL10 хвилин ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL25 хвилин ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

PL38 хвилин ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA39 хвилин ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

UA1 годину ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA1 годину ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE1 годину ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.