Connect with us

З життя

Свято вдома – а подарунок у дії!

Published

on

“Зі святом, кохана!” урочисто промовив мій чоловік, подарувавши мені пилосос на двадцяту річницю весілля. А вже зранку цей “чудовий” презент позбавив його голосу!

Дівчата, уявіть: двадцять років разом з Тарасом це ж не просто так! Фарфорова річниця, а він мені пилосос. Я, Оксана Григоренко, чекала на цей день, як на свято: мріяла про романтику, про вечерю в київському ресторані, про квіти А він? Зранку зник із загадковим виглядом, а потім увійшов у хату, немов генерал на параді, з двома коробками.

Зі святом, серденько! і простягає мені меншу. Відкриваю отак несподіванка! суперсучасний миючий пилосос. Ну просто мрія кожної господині, чи не так? А потім, не зважаючи на мій вираз обличчя, він розпаковує другу коробку величезний телевізор, про який він щоденно базікав останні півроку.

Це наш спільний подарунок! радісно оголосив.

Святковий вечір пройшов так: я сиділа за столом, а Тарас перед телевізором, перемикаючи канали, немов підліток. На мій салат кидав мимохідь:

Ну як, господинько, подаруночок? Практичненько, правда ж?

Це “господинько” мене добило. Двадцять років бути дружиною і от тобі, виходить, я просто прибиральниця? Та я ж йому придбала дорогі парфуми! Але після такого ні, дякую.

Тієї ночі я не спала. А зранку, коли Тарас ще хропів, я приготувала йому сюрприз: дві гарненькі коробки. В одну поклала блискуче сміттєве відро, в другу новенький вантуз. Все з бантиками, як належить!

Він вийшов на кухню, ще сонний, а я з солодкою посмішкою:

З річницею, любий! Ось тобі подаруночки!

Його обличчя, коли він побачив відро й вантуз, було варте мільйона гривень! Він стояв, мов укопаний, то на мене дивився, то на свої нові “скарби”.

Це що? прошепотів.

Для тебе, голубчику! відповіла я медовим голосом. Ти ж у нас відповідальний за сміття й засмічені труби. От я й подумала варто оновити інвентар!

Він зрозумів усе. Без слів. Але ввечері приніс мені гігантський букет троянд і квитки на виставу.

А відро з вантузом досі стоять у коморі нагадування про те, що іноді треба вміти жартувати. І знаєте що? Відтоді сміття виносить без нагадувань. Ось так, дівчата, навіть з пилососа можна витягти користь!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − сімнадцять =

Також цікаво:

DE1 годину ago

Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts

**Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts** Natalie war neunundzwanzig, und in ihrem ganzen Leben...

PL2 години ago

Zakochana Mila i dog z Żoliborza

Odebrałam Milę z hotelu dla psów przy ulicy Felińskiego dopiero po siódmej, bo w pracy wywalił się serwer i trzy...

PL2 години ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ2 години ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL2 години ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

CZ3 години ago

Dílna po otci Martina Novotného

Martin Novotný má čtyřicet dva let a autodílnu na Žižkově, kterou zdědil po otci spolu s dluhem u dodavatele náhradních...

CZ3 години ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ4 години ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...