Connect with us

З життя

Таємниці жіночого мислення

Published

on

**Щоденник**

Вечір. Тарас приїхав додому виснаженим переговори, проблеми, але хоч трохи радує, що завтра вихідний.

Хоча б виспатися, тиждень був важкий, пробурмотів він, лягаючи спати, а дружина лише хитренько всміхнулась.

Він побачив цей погляд і застогнав:

Оленько, дай вранці поспати, бо я вже знаю, що ти задумала

Тарас і Олена одружені одинадцять років, сину Максимкові девять. Обоє працюють: дружина директор невеликої, але солідної фірми, чоловік теж на престижній посаді із гарною зарплатою.

Субота в їхньому будинку день прибирання. Завжди. Навіть у свято. Якщо субота робоча тоді у неділю. Олена чистюля до мозку кісток. З одного боку, Тарасу це подобається, а з іншого вона нікому не дає спокою, доки у домі не засяє. Сама не сяде і іншим не дозволить, поки не приберуть.

Коли чоловік намагається заперечити, він каже:

Ну я ж не неряха. Шкарпетки завжди на місці, посуд у мийку кидаю, одяг у кошик для білизни складаю. Досить акуратно живу. Але дружина думає інакше.

Тієї суботи Олена прокинулась, як завжди, але трохи забарилась у ліжку можна не поспішати. Подумала про план дій.

Гаразд, нехай Тарас поспить ще годину, але не більше, бо інакше пролежить до обіду.

Тарас уві сні почув її голос:

Ну вже, прокидайся, снідаємо, а потім прибирання. За тиждень стільки пилу накопичилося!

Оленько, ну дай поспати, тиждень був важкий, простогнав він, розуміючи, що вже не засне.

Так починається кожна їхня субота.

Тарасе, тобі ж самому приємніше спати у чистій кімнаті, суворо відповідає вона і йде будити сина.

Максимку, це стосується і тебе. Снідай, а потім прибирання. Збери свої танки та літаки, інакше сама приберу.

Для Максимки це найстрашніше коли мама сама береться за його іграшки. Тоді з його кімнати лунає:

Мамо, навіщо ти це зробила?! Ти зруйнувала мою військову базу із шістьма солдатиками!

А чому в тебе ковдра на підлозі? питає мати.

Це не ковдра! зухвало відповідає син. Це ангар, де схований секретний аеродром!

Ну-мо, збирай іграшки, скрізь розкидані, незадоволено каже Олена.

Тож кожну суботу Тарас із сином отримують лекцію від господині дому. Бурчать, але виконують.

Мамо, може, спочатку пограємось із татом, а потім приберемо? запропонував Максимко.

Ніяких «потім». Знаю я вас. Поснідаєте, приберете, а там побачимо

Олена пішла на кухню, але незабаром почувся її незадоволений голос:

Чого ти кричиш? Я тобі нещодавно корм насипала. Не голодний, тож закрий рота.

Кіт Барсик терся об її ноги й тихо нявкав, мабуть, випрошуючи щось смачненьке. Барсик пухнастий, сірого кольору, з блакитними очима й білими лапками, улюбленець родини.

Будинок у них двоповерховий, невеликий, але затишний. За тиждень пил і безлад стають помітними увечері ніхто не прибирає, усі втомлені. А Максимко, звісно, сам нічого не зробить. Літо, пил, пісок від кота у суботу знаходиться робота для всіх.

Тарас піднявся сон уже не вернеться, а їсти вже хочеться. Вийшов із ванної на кухню, де Олена із сином уже снідали.

Ого, дружино, ти встигла напаскудити млинців? Молодець! підійшов і чмокнув її у маківку.

А ти думав, я, як деякі, літаю в ліжку до обіду?

Тату, сідай швидше, поки млинці теплі! промовив Максимко, весело поглядаючи на батьків.

Чесно кажучи, Олена розбудила чоловіка не так і рано снідали близько девятої.

Ну що, мої дорогі чоловічки, поснідаємо, приберемося, а потім що? усміхнулась вона, оглядаючи рідних.

Тарас важко зітхнув:

А потім у супермаркет за продуктами.

Молодець, правильно, задоволено кивнула Олена.

Так у них заведено: коли в домі чисто, їдуть усією родиною за покупками. Тарас не проти прибирання чи походу у магазин просто шкодує часу.

Прибирали всі. Навіть Максимко сьогодні не бунтував сам зібрав розкиданий одяг і прибрав іграшки. Звісно, по-своєму. Але коли в будинку засяяло, Олена з полегшенням зітхнула.

Ох, як же я люблю чистоту, усміхнулась вона.

Підтримую, відповів Тарас, ховаючи пилосос під сходами.

Тепер спочиваємо і їдемо у магазин. Список у мене вже готовий. Ти готуєшся, Тарасе? Чоловік кивнув. Він завжди готовий.

Він сів біля дружини на диван, і раптом йому спала на думку геніальна ідея.

А що, якщо ми замовимо клінінгову службу? Зараз це називається не «прибиральниця», а «менеджер з чистоти». Пошукаю в інтернеті варіанти.

Після магазину Тарас сів за ноутбук, прочитав відгуки, подзвонив у кілька фірм і наважився на розмову з Оленою. В

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − один =

Також цікаво:

DE1 годину ago

Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts

**Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts** Natalie war neunundzwanzig, und in ihrem ganzen Leben...

PL2 години ago

Zakochana Mila i dog z Żoliborza

Odebrałam Milę z hotelu dla psów przy ulicy Felińskiego dopiero po siódmej, bo w pracy wywalił się serwer i trzy...

PL2 години ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ2 години ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL2 години ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

CZ3 години ago

Dílna po otci Martina Novotného

Martin Novotný má čtyřicet dva let a autodílnu na Žižkově, kterou zdědil po otci spolu s dluhem u dodavatele náhradních...

CZ3 години ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ3 години ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...