Неминуче призначення долі

Так судибою було

Степан, уже немолодій чоловік, похоронив дружину пять років тому. Хворіла вона довго й вперто. Разом боролися з недугою, але жаль не встояли. Пішла його жінка у вічність.

У пятдесят років залишився Степан удівцем. Понад усе, звикав до самотності, але думки про новий шлюб навіть не спадали на думку. Хоча рідні й знайомі невпинно говорили:

Та ти ж ще молодий чоловік, знайди собі жінку й живи у щасті.

Така, як моя дружина, вже не трапиться. Звісно, є й кращі, є й гірші, але такої вже не знайти, відповідав він усіма.

Молодший брат Степана жив у іншому районі. Різниця у віці була велика майже пятнадцять років. Так склалося: спочатку мати не могла завагітніти, а потім, коли вже ні на що не сподівалася, народила Дениса. Брати любили одне одного, Степан, як старший, допомагав матері з хлопчиком, а маленький Дениска ходив за ним, як тінь.

Батьки померли, коли молодшому виповнився двадцять один. Старший брат підтримував його, доки він не закінчив навчання й не одружився. Та доля розпорядилася інакше: у Степана помірає дружина, а Денис розлучився зі своєю майже в той самий час, коли старший залишився сам.

Щовечора Степан прогулювався перед сном у парку біля свого будинку. Так повелося ще з дружиною вони разом ходили, коли був вільний час. І цього вечора він не спішав ішов алеєю до ставка, де плавали качки та навіть гуси. За парком, на тому боці, були приватні садиби звідти, мабуть, й приходили гуси.

Повертаючись від води, він помітив на лавці дівчину. Вона витирала сльози долонями. Не зміг пройти повз.

Дівчино, добрий вечір. Чи вам потрібна допомога? Щось трапилося?

Вона підвела очі й глянула на нього сумним поглядом:

Мені ніхто не допоможе… Дякую. Просто не знаю, куди тепер іти…

Степан сів поруч.

Як це не знаєш? Ти ж звідкись прийшла? Як твоє імя?

Мати мене вигнала. Тепер у неї повно друзів у квартирі. Мені там нема місця, та й боюся я їх усіх… Я Олеся.

Гаразд, Олесю, давай по порядку. Нічого не розумію. Розказуй. Скоро вже зовсім стемніє… Невже так і будеш тут сидіти?

Олеся жила з батьками у однокімна