Connect with us

З життя

«Ми любимо тебе, але не повертайся, будь ласка»

Published

on

«Любимо тебе, сину, але більше до нас не приїжджай»

Літні батьки все своє життя прожили в маленькому хаті, що стала такою ж старою, як і вони самі. Але переїжджати нікуди не збираються.

Частенько вечорами згадують минулі роки, усі щасливі моменти, яких було чимало. Діти давно виросли і обзавелися власними сім’ями. Дочка живе в сусідньому селі, тому часто провідує батьків, онуки теж не дають нудьгувати. А ось син перебрався далеко, п’ять років не приїжджав, весь в справах та турботах, частенько відпочиває з дружиною за кордоном. Але нещодавно зателефонував Олександр і повідомив, що незабаром приїде.

Ця новина дуже потішила батьків. Одразу ж почали готуватися до приїзду сина: батько вирушив на базар за продуктами, а мати почала думати, чим би смачно почастувати коханого синочка. До приїзду Олександра старики рахували дні. Нещодавно він вдруге виграв, розлучився з першою дружиною, яка любила життя на широку ногу, дітей у них не було. Тепер він знову будує своє особисте щастя.

Приїхав Олександр на своєму авто ввечері, повечеряв і відразу ліг спати. Батьки сіли поруч, щоб хоч подивитися на улюбленого сина, поговорити особливо не встигли, бо той був втомлений.

Батько із задоволенням зауважив:

– Синку виспиться, а завтра допоможе дров накласти, приберемо гній з хліва, по ялинку з’їздимо, наш будинок прикрасимо, як раніше, бо кілька років не ставили ялинку на Новий рік.

Мати додала:

– У коморі ще підлогу підремонтувати треба, а то провалиться.

Тато пішов відпочивати, а мама все ніяк не могла залишити синочка: то ковдру підправить, то подушку.

Батько зранку встав, піч натопив, щоб син не прокинувся в холоді.

Мама ж пироги почала пекти. Олександр ближче до обіду прокинувся, сказав, що давно так міцно не спав. Поснідав, телевізор увімкнув та влаштувався фільм дивитися.

Мама питає:

– Ти б, може, допоміг батькові дрова накласти?

– Мамо, я на кілька днів приїхав, встигну, нехай краще баню натопить.

Подалися батьки воду з колодязя носити, мовчки.

Після обіду батько просив:

– Гній у хліві потрібно прибрати. Ти молодий, сил повно, піди зроби!

– Ти що, тату, думаєш, я в місті не втомлююся? Приїхав до вас відпочити, а ти відразу на роботу примушуєш.

Після лазні Олександр повечеряв, спиртним напоєм, що привіз, насолодився, став жалітися на життя. За весь день мати з батьком стомилися, а Олександр тільки про квартиру свою та собаку породисту розповідав: жінки недолугі, а працювати набридло.

Батьки лягли спати, але Саша, образившись, вирішив поїхати до сестри, бо з батьками нудно. Мати просила не сідати за кермо, ключі забрала. Саша трохи двері не висадив, а потім пішов у кімнату, включив телевізор на повну гучність.

Люди похилого віку лежать без сну. Батько знову пішов до сина і побачив, що той уже хропе на весь голос. Тоді телевізор вимкнув і спокійно ліг спати.

Наступного ранку Олександр прогулявся лісом, замерз і радів вдома теплу й гарячому чаю. Про вчорашнє й не згадував. А у мами весь день голова боліла.

Батьки сину зібрали сумку сільськими гостинцями, Саша не став відмовлятися.

– Скільки всього ви поклали! Дружину порадую, вона ніколи такого смачного компоту не спробувала. У нас все є, але ображати вас не хочу, тому візьму. Шкода, Нового року подарунків не привіз, але наступного разу привезу.

Мати сльозу витерла і сказала:

– Більше, синку, не приїжджай до нас! Любимо, хвилюємось, але на дивані полежати можна і вдома, там же телевізор є кращий.

Саша зрозумів, що засмутив батьків, але не знав, що сказати. Помахав рукою, сів у машину і поїхав у місто, де на нього чекали звичні клопоти.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + дев'ятнадцять =

Також цікаво:

PL10 хвилин ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ11 хвилин ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL21 хвилина ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

CZ47 хвилин ago

Dílna po otci Martina Novotného

Martin Novotný má čtyřicet dva let a autodílnu na Žižkově, kterou zdědil po otci spolu s dluhem u dodavatele náhradních...

CZ1 годину ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ1 годину ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ1 годину ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ2 години ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...