Connect with us

З життя

Знущання над сільськими жителями — це жорстоко!

Published

on

Варварські знущання з сільських людей не мають виправдання!

Я закінчила економіку і кілька місяців тому почала працювати бухгалтеркою в одній компанії…

Перші робочі дні викликали в мене спогади про дні, коли я складала вступні іспити, а потім семестрові.

Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з презирством — стильні, модні, з макіяжем, пихаті.

А я була простою сільською дівчиною, яка жахалася, щоб не пропустити раннього поїзда, не заплутатися з трамваями і автобусами та не спізнитися на іспити. Не було часу думати про те, що одягнути і як виглядаю.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Вони й далі дивилися на мене звисока, сміялися з мене, коли взимку ходила в єдиній парі закритого взуття.

село

Неважливо, звідки ти родом, важливо, якою людиною ти є

Вони проходили повз, як повз річ, поки я стояла замерзла і зігрівала руки диханням.

Спочатку мене ніде не запрошували, але потім почали доводити мене до відмови.

Завжди кликали на каву або «щось перекусити», бо знали, що грошей в мене нема і, хоч-не-хоч, я відмовлю.

Насмішки й образи з боку інших зблизили мене з Стефаном, який, так само як і я, був з глибинки, бідний, не модний, колега, який ретельно економив кожну копійку.

Ми з ним так і не стали парою, але до сьогодні залишаємося справжніми друзями, розраховуємо одне на одного й допомагаємо.

Обидва ми виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків та мати можливість їм допомагати.

Я залишилася в Києві, бо сестра живе поруч, сама виховує мою племінницю і потребує моєї підтримки.

Ніколи раніше я не ділилася цими переживаннями ні з ким

Нещодавно на новому місці роботи одна з моїх колишніх колежанок прийшла у справах. Вона була пихата і зарозуміла, поки я не поставила її на місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильні, а ще гірше, можуть ввести в оману моїх босів. Вона почала сперечатися, не хочу навіть переказувати.

Але після того, як я пояснила, що в цьому офісі не підвищують голос, вона заспокоїлася.

Я дуже хотіла відповісти їй за всі ті знущання та приниження, які вони разом з подругами обрушили на мене, але не змогла.

Вирішила, що її власна демонстрація та пихатість достатньо її виставили на посміх.

Щаслива, що не дала таким, як вона, розтоптати мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 9 =

Також цікаво:

DE17 хвилин ago

Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts

**Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts** Natalie war neunundzwanzig, und in ihrem ganzen Leben...

PL50 хвилин ago

Zakochana Mila i dog z Żoliborza

Odebrałam Milę z hotelu dla psów przy ulicy Felińskiego dopiero po siódmej, bo w pracy wywalił się serwer i trzy...

PL1 годину ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ1 годину ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL1 годину ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

CZ2 години ago

Dílna po otci Martina Novotného

Martin Novotný má čtyřicet dva let a autodílnu na Žižkově, kterou zdědil po otci spolu s dluhem u dodavatele náhradních...

CZ2 години ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ2 години ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...