Connect with us

З життя

Чому я повинен важко працювати, щоб годувати чужих дітей?

Published

on

Чому я повинна важко працювати, щоб годувати чужих дітей?

Ми з чоловіком маємо трьох дітей і обидвоє працюємо, але фактично не маємо навіть нормальної відпустки.

Три роки тому ми взяли двадцятирічний іпотечний кредит. Мені набридло тинятися по зйомних квартирах. Ми виплачуємо кредит, але принаймні живемо у власній оселі. Ми не були у відпустці вже три роки, бо хочемо якнайшвидше виплатити позику і жити спокійно. Влітку діти не ходять до школи, а ми постійно на роботі, тому доглядати за ними нікому.

Моя свекруха хотіла нам допомогти, запропонувала залишати влітку у неї дітей, адже вона тепер на пенсії і має час, тому ми погодилися. Коли починаються канікули і ми їдемо до мами чоловіка, завжди беремо машину з продуктами і даємо їй гроші на дрібні витрати. Свекруха зі своєї пенсії нічого дітям не купує, тому що її пенсія дуже мала. Завжди особисто даємо їй гроші, це для нас набагато дешевше, ніж наймати няню. В цілому всі задоволені.

У мого чоловіка є брат, у якого теж троє дітей. Він вирішив також залишати своїх дітей у свекрухи, але його малюки дуже неслухняні і молодші за наших, що означає постійний нагляд. Звісно, він не привозив їм ні їжі, ні грошей, по суті ми їх годували за власні кошти.

Це нормально? Багато разів просила чоловіка поговорити з братом, але він нічого не робить, не хоче конфліктів. Чому я повинна важко працювати, щоб годувати чужих дітей? Як краще поговорити з ним, щоб уникнути сварки?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 4 =

Також цікаво:

PL7 хвилин ago

Zakochana Mila i dog z Żoliborza

Odebrałam Milę z hotelu dla psów przy ulicy Felińskiego dopiero po siódmej, bo w pracy wywalił się serwer i trzy...

PL23 хвилини ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ24 хвилини ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL34 хвилини ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

CZ60 хвилин ago

Dílna po otci Martina Novotného

Martin Novotný má čtyřicet dva let a autodílnu na Žižkově, kterou zdědil po otci spolu s dluhem u dodavatele náhradních...

CZ1 годину ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ2 години ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ2 години ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...