Connect with us

З життя

Як чоловік зрозумів, що таке «відпочивати» в декреті всього за тиждень

Published

on

Ось історія про те, як чоловік за тиждень зрозумів, що таке «відпочивати» у декреті.

Багато чоловіків гадають, що декрет для жінок — це справжній відпочинок: сиди собі з дитиною, нічого не роби. Але реальність, як завжди, виявляється зовсім іншою. Ця історія — гарний урок для тих, хто так думає.

У нас у сім’ї ростуть два сини-погодки, різниця в них трохи більше року. Ці два «чортики» — просто вітер у голові: постійно бігають, вигадують ігри, а наш будинок то стає піратським кораблем, то дикими джунглями. Окрім того, щоб грати з ними, треба й господарство вести: варити, прибирати, прати, бігати по магазинах. Кожен день розписаний по хвилинах, щоб до повернення чоловіка з роботи усе було готове, а вечеря — на столі.

Мій чоловік, Тарас, працював на заводі та забезпечував сім’ю. Я старалася робити так, щоб після важкого дня він приходив у затишок. Ввечері він грав з дітьми, читав казки або збирав з ними конструктор. Але грошей постійно не вистачало: окрім звичайних витрат, ще й іпотека. Щомісяця доводилося рахувати кожну копійку.

І раптом — як гром серед ясного неба: на заводі почалися скорочення, і Тараса звільнили. Хоча й дали компенсацію — дві зарплати, — але він дуже переживав. Відчував себе непотрібним, розгубленим. Перші дні просто лежав на дивані, дивився телевізор. Я сподівалася, що це тимчасово, і скоро він візьметься за пошуки роботи. Але дні минали, а нічого не мінялося.

Коли я зрозуміла, що наші заощадження тануть, вирішила діяти. Одного разу, після чергового дня перед телевізором, я запропонувала:

— Любий, мені пропонують повернутися на роботу. Оскільки ти зараз вільний, можеш піклуватися про дітей, поки я працюватиму.

Тарас остовпів:

— Як це? Я… у декреті? Сидіти з дітьми, прибирати, готувати?

Я посміхнулася:

— Ти ж казав, що це відпочин— То ж тепер май можливість переконатися.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість + шістнадцять =

Також цікаво:

CZ26 хвилин ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ38 хвилин ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ42 хвилини ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ55 хвилин ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...

CZ56 хвилин ago

Dveře, za kterými se rozhodlo o dvou životech

Jmenuju se Petra Hrubá, dvacet šest let pracuju jako noční vrátná v jednom z panelových domů na Jižním Městě v...

HE3 години ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ5 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ5 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...