Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню, що поспішала на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господарці, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, що відрізняється неабияким розумом та кмітливістю.

Розповідати про свого улюбленця господарка може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати і ще раз дивуватися, наскільки ж розумні все-таки наші хатні тварини.

І от, каже мені приятелька, трапилася з нею нещодавно дивовижна подія, після чого вона ще більше зауважала свого кота.

Зранку вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якихось причин не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А треба ще одягнутися, нафарбуватись, поснідати, добратися до роботи.

І от носиться вона по квартирі, однією рукою плаття натягує, а іншою волосся розчісує.

Жаліється, охкає, засмучується, як їй зараз від начальника буде догана за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигаю взяти обід, з сумом каже сама собі і рушає в ванну фарбувати вії.

І раптом, дивлячись у дзеркало, вона бачить, як її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

Відволікаючись на кілька секунд від нанесення макіяжу, вона спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, суне туди голову і повертається на кухню. І так повторюється декілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого кота, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але в той день начальник її не сварив, ніби сам запізнився або ще щось.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, в звичайному режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з дому перекусити.

Треба було піти в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи чи не забула його в ранковій метушні. І зненацька натрапила на щось дрібне, розсипане по дну її сумки.

Яким же було її здивування, коли на стіл разом з ключами і помадою впали грудочки сухого котячого корму.

Спершу моя приятелька й не зрозуміла, як це опинилося в її сумці. але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її сумки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Видно розумне створіння зрозуміло, що господарка сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбало про улюблену людину, як змогло.

Ну і як після цього не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в скрутну хвилину обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість + п'ять =

Також цікаво:

CZ2 хвилини ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ14 хвилин ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ19 хвилин ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ31 хвилина ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...

CZ32 хвилини ago

Dveře, za kterými se rozhodlo o dvou životech

Jmenuju se Petra Hrubá, dvacet šest let pracuju jako noční vrátná v jednom z panelových domů na Jižním Městě v...

HE2 години ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ5 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ5 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...