Connect with us

Storie di vita

Лист матері до доньки, яка рідко зв’язувалася в епоху листів.

Published

on

Одна жінка написала лист дочці, образившись, що та не телефонувала і рідко приїжджала. Це було давно, коли не було інтернету та мобільних телефонів, лише пошта. Біля пошти стояла синя поштова скринька.

Туди розлючена та ображена мати вкинула конверт з листом.

Вона виклала все, що думала. І додала, що дочка ще наплачеться. Що і у неї діти виростуть і покинуть її. І чоловік піде, і все інше. Таке в житті трапляється. Ще можна захворіти, і нікому до тебе не буде справи. Тоді невдячна дочка зрозуміє, що не можна забувати рідних. Треба хоча б з днем народження вітати! От і написала мати дочці багато образливого та неприятного.

А чому все це сталося? Бо був день народження. Одна сусідка по дачі запитала, чи привітала жінку дочка? Переслала гроші чи посилку? Можливо, на ювілей приїхала? Невідомо? Дивно. Як так рідну матір не провідати? – все таке говорила сусідка.

Жінка в тумані образи написала і відправила розгніване лист. А потім опанувала себе. Навіщо вона це зробила? З глузду з’їхала? Навіщо написала образливі і злі слова?

На пошті вже не повертають листи. Кажуть, мовляв, відправлено. Жінка тільки зранку здогадалася піти на пошту, але було запізно. Немає листа. Летить з привітом до доньки в столицю. Мамині побажання та образи, от так!

Ця мати сіла на поїзд і за добу дісталась до столиці. Витратила купу грошей, квиток довелось у спекулянта купити. Приїхала і дізналася, що дочка лежить у лікарні, а зять з двома дітьми метушиться. І просто не хотіли хвилювати матір, вирішили пізніше повідомити. Справи серйозні, – і зять не подзвонив, не привітав, так вийшло. А дочка і не могла дзвонити.

Зять зрадів, що теща приїхала. Сказав і про віще материнське серце. “Ви відчули, Маріє Миколаївно, що з Надією біда. І приїхали допомогти, дякую вам, я тут ледве тримаюся! Це Надя просила вас не хвилюватися!”.

Віще серце, треба ж. Марія Миколаївна ледь не плакала від сорому, але одразу зайнялася онуками та прибиранням. І кожен день бігала на перший поверх до поштових скриньок. І отримала свого листа. Руки затряслися, сльози навернулися, коли перечитала те, що написала доньці. Надійці…

Марія Миколаївна спалила листа. І подумки попросила вибачення за такий вчинок. Вона робила все, щоб допомогти зятю, турбуватися про дітей, готувати обід та вечерю… І подумки розмовляла з Надійкою. До лікарні доньку не пускали…

Дочка одужала. І щиро дякувала мамі за допомогу, за те, що вона відчула і приїхала. Досить вони з чоловіком хотіли приховати хворобу. “Що б я без тебе робила, мамо?” – слова дочки, а зять теж хвалив і дякував.

І все добре закінчилося. Тому що так розпорядилася доля. Але краще ніколи не писати і не відправляти листи у гніві та моментальної образі. Зараз ці повідомлення приходять миттєво, – іноді нічого вже не зробити.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім + сім =

Також цікаво:

EN40 хвилин ago

The $14,200 Lien My Mother Hid Behind the Toaster on Woodmont Avenue

My mother called me eleven times the week before she collapsed in the Kroger parking lot on Woodman Drive, and...

EN1 годину ago

The Window I Broke for Biscuit Cost Me $612

Two days after I pulled a Pomeranian out of a locked Durango, I got a certified letter from the car's...

EN4 години ago

The Last Porch Light on Willow Creek Road

Ruth Ann Calloway hadn't planned on going to the shelter that Tuesday. She'd only stopped by the Bradenton Feed &...

Storie di vita5 години ago

Qualche tempo fa, un mercoledì mattina, mi svegliai con mille pensieri per la testa

☕ Buongiorno e buon mercoledì! A volte basta un piccolo gesto per trasformare una giornata qualunque in un ricordo prezioso....

IT7 години ago

Il campanello che Teresa si è regalata da sola

Ho settantaquattro anni e vivo da sola in un appartamento di tre stanze a Bologna, secondo piano, balcone su via...

Storie di vita10 години ago

Mio figlio mi ha comunicato la sua decisione durante il pranzo della domenica, senza nemmeno chiedermi se fossi d’accordo.

«Mamma, io e Federica abbiamo deciso di trasferirci da voi. Così sarà più comodo per tutti!» Mio figlio mi ha...

Storie di vita10 години ago

Sono vedova da sei anni e lavoro come commessa in un supermercato vicino a Parma

«Mamma, perché non hai preparato niente per Serena? Lo sai che a quest’ora ha fame!» Mi ha rimproverata mio figlio...

IT11 години ago

Il mutuo di mia sorella e il prelievo che non ho più fatto

Mia moglie mi ha tolto la fiducia con un gesto che non ho visto arrivare, e io ancora adesso, alle...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.