Мій чоловік не послухався своєї матері, і я за це йому вдячна.

Мій чоловік не послухав свою матір, я за це йому вдячна.

У дитинстві мені довелося жити в дитячому будинку, я ніколи не бачила свого батька і матері, тому всі казали, що я сирота. Тоді мені було лише п’ять років.

Життя в дитячому будинку було для мене дуже важким. Загалом, всім дітям, які там перебували, вихователі зовсім не приділяли уваги. Вони не дбали про нас, і коли ми досягали повноліття, виганяли нас звідти і прощалися назавжди. Я хотіла продовжити навчання, але вихователям ця ідея не подобалася, майже кожен з них казав:

– Ми не триматимемо тебе тут ще два роки, ти повинна підшукати собі роботу і почати самостійне життя, тоді можеш робити, що забажаєш. Не думай, що ми далі тебе утримуватимемо, ти ж не королева.

Коли я закінчила навчання, вже мала професію, яка мені зовсім не подобалася. Я хотіла працювати, але не бухгалтером, однак на той час іншого вибору не було.

Добре, що в XXI столітті уряд вирішив забезпечувати житлом сиріт. Звісно, я теж отримала квартиру, і коли її отримала, вона була в досить хорошому стані. Через два місяці після того, як я оселилася і перевезла всі свої речі, я зустріла своє кохання. Ми з Тарасом зустрічалися приблизно два роки, після чого вирішили одружитися.

Ми не планували дітей на найближчі кілька років, я хотіла, щоб ми спочатку працювали і будували кар’єру. Навіть мати мого чоловіка говорила:

– Тобі не варто зараз мати дітей, ти занадто молода, не займайся цим.

Завжди знала і часто помічала, що мати мого чоловіка хоче, щоб він мене покинув, постійно з ним через це сперечалася.

Через кілька місяців свекруха ніби про це забула, але завжди мала обманливий вираз на обличчі. Через певний час я викупила свою квартиру. Пройшло ще трохи часу, і свекруха знову почала набридати, постійно казала сину одне й те саме:

– Ти не підходиш для цієї однокімнатної квартири. Яка проблема взяти кредит, а потім продати цю маленьку кімнатку. В результаті у вас буде достатньо грошей на двокімнатну квартиру. Тобі треба мати дітей, де ти їх розмістиш, в одній кімнаті? Вам буде дуже тісно і незручно.

Його мама врешті-решт умовила нас на більшу квартиру. Я вирішила піти в банк і взяти кредит, а потім зможу ще купити машину, можливо, вона мала рацію?

Одного вечора я поверталася втомлена і вже підходила до квартири, коли помітила, що двері прочинені, почула, як хтось всередині розмовляє. Перше, що мені спало на думку, це те, що Тарас там з іншою дівчиною, але ні, по голосу я впізнала, що це мати сварилася з ним.

– Добре рішення було б, коли б ти розлучився з нею. Знайдеш іншу дівчину, яка буде набагато багатшою і матиме заможну родину. Раджу тобі, тобі буде краще, якщо розлучишся з Оленою. Постарайся бути терплячим протягом наступних двох років, вона візьме кредит і тоді купите двокімнатну квартиру. Потім ми її продамо і ти прийдеш жити до нас, можемо розділити гроші, машину теж залишиш собі. Принаймні буде якась користь з цього розлучення.

Тарас не думав лише про себе і запитав:

– А що тоді буде з Оленою, у неї немає куди піти, про що ти взагалі говориш, я ж її кохаю.

Це не має значення, піде до якоїсь подруги. Діти з дитячих будинків звикли до того, що їхнє життя перевернулося догори дригом, вона впорається.

Я вже не могла стриматися, стоячи перед дверима. Я увійшла в кухню і вигнала його егоїстичну матір з дому.

Як би ви не поважали своїх батьків і не рахувалися з їхньою думкою, ніколи не дозволяйте їм втручатися у ваше подружнє життя.
Мій чоловік не послухав свою матір, бо ми страшенно кохаємо один одного і я йому за це вдячна.