Connect with us

З життя

Мій син повертає усиновлену дитину: як зупинити це?

Published

on

Мій син всиновив дитину і тепер хоче відмовитися від неї. Як зупинити це?

Мій син і його дружина завжди мріяли про дітей. Після десяти років невдалих спроб стати батьками, вони вирішили всиновити дитину. До них у дім прийшов дворічний хлопчик на ім’я Іванко, сповнений енергії та цікавості. Я з радістю допомагала їм, проводячи час із онуком і підтримуючи молодих батьків.

Згодом я помітила, що невістка стала дратівливою та втомленою. Вона часто підвищувала голос на Іванка, карала його, ставила в куток. Коли я намагалася захистити хлопчика, вона відмахувалася, стверджуючи, що все під контролем. Син також почав висловлювати сумніви, кажучи: «Якби це була наша рідна дитина, все було б інакше».

Нещодавно вони повідомили мені про свій намір відмовитися від всиновлення і повернути Іванка до дитячого будинку. Для мене це стало ударом. Я намагалася переконати їх переглянути своє рішення, пропонувала взяти хлопчика до себе, але вони були непохитні, посилаючись на моє здоров’я та власну втому. Згідно з українським сімейним законодавством, всиновлення може бути скасоване судом у випадках, коли усиновлювачі ухиляються від виконання батьківських обов’язків, зловживають правами або жорстоко поводяться з дитиною. При скасуванні всиновлення взаємні права і обов’язки між дитиною і усиновлювачами припиняються.

Я розумію, що процес скасування всиновлення складний і травматичний для дитини. Іванко вже звик до нової родини, і повернення до дитячого будинку може завдати йому серйозної психологічної травми. Згідно з дослідженнями, такі повернення часто відбуваються через невідповідність очікувань батьків з реальністю.

Я не знаю, як переконати сина і невістку залишити Іванка в сім’ї. Можливо, варто звернутися до сімейного психолога або в органи опіки для отримання консультації та підтримки. Важливо пам’ятати, що кожна дитина заслуговує на любов і стабільність, особливо після того, як вже пережила втрату родини.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − дванадцять =

Також цікаво:

CZ15 хвилин ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ26 хвилин ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ31 хвилина ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...

CZ44 хвилини ago

Manžel pod cizí jménou v mobilu

Petra zahlédla jeho auto před domem kolegyně a nespustila jedinou slzu. Co udělala potom, bylo mnohem horší pro něj i...

CZ45 хвилин ago

Dveře, za kterými se rozhodlo o dvou životech

Jmenuju se Petra Hrubá, dvacet šest let pracuju jako noční vrátná v jednom z panelových domů na Jižním Městě v...

HE2 години ago

המזל”ט של בן אדר

ים התיכון היה אפור בשקיעה כשרונית כהן יצאה מהמונית ליד מלון דיוויד אינטרקונטיננטל בתל אביב, והבטיחה לעצמה שהערב הזה יחתום...

CZ5 години ago

Dva roky do penze – a zlatý retrívr, co nejde od hrobu

Jana Veselá stála v kuchyni jejich řadovky v Ostravě-Porubě a krájela papriku na večeři, když Zdeněk přišel s novinou, která...

CZ5 години ago

Pán Dvořák a křídy, které rozdělily dům

Svítání na Žarošické bylo šedé a vlhké, a první věc, kterou jsem to ráno ucítil, nebyla vůně kávy, ale podrážka...