Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом між собою. Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням відписати йому свою частину будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за батьком останні 3 роки. Я був дуже здивований, адже мій батько отримував більше ніж чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно такому старенькому в селі? Сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що проконсультуюся з дружиною, але ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я вступив до університету, залишив батьківський дім.

Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, узяв кредит на квартиру. У нас народився син.

Микола також одружився, але залишився жити з батьками. Не можу сказати про нього нічого поганого, він хороша людина, його дружина теж добра, багато років жили з батьками в згоді, зараз мають двох дітей.

Батьки Оксани подарували нам машину, хоч вона й була стара, але ми були самостійні і часто могли навідувати батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам в господарстві та в садку. Оксана завжди була поряд із моєю мамою, зрештою, всі завжди хотіли її підтримати та бути поруч. Три роки тому мама померла, саме тоді в мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили кредит на квартиру, я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом між собою.

Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням відписати йому свою частину будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за батьком останні 3 роки. Я був дуже здивований, адже мій батько отримував більше ніж чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно такому старенькому в селі?

Сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку говорив Микола. Батьки ніколи не казали, що дім залишають лише йому, не хочу псувати наші відносини, але не розумію, чому я маю відмовлятися від того, що також належить мені. У мене кредит, який потрібно виплатити, а нашій дитині також могло б залишитися щось від бабусі з дідусем.

Тепер ми з Оксаною не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, сказав лише, що маю обговорити це з дружиною.

Як вирішити цю справу, не зіпсувавши при цьому відносини в нашій родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − 5 =

Також цікаво:

PL9 хвилин ago

Zakochana Mila i dog z Żoliborza

Odebrałam Milę z hotelu dla psów przy ulicy Felińskiego dopiero po siódmej, bo w pracy wywalił się serwer i trzy...

PL26 хвилин ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ26 хвилин ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL36 хвилин ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

CZ1 годину ago

Dílna po otci Martina Novotného

Martin Novotný má čtyřicet dva let a autodílnu na Žižkově, kterou zdědil po otci spolu s dluhem u dodavatele náhradních...

CZ1 годину ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ2 години ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...

CZ2 години ago

Dvě ruce, které jsem se bála pochopit

Pokaždé, když jsem otevřela dveře tátova pokoje, zahlédla jsem ty samé prsty mizející pod dekou — a pak jsem jednoho...