Мої сестри вимагають поділити спадок, але я відмовляюся.

Мої сестри вимагають поділу спадщини, але я цього не зроблю.

Нещодавно я успадкувала двокімнатну квартиру в Києві від одинокої тітки. Заповіт був складений на моє ім’я, але мої сестри з цим не згодні та також хочуть отримати свою частку.

Я з цим не погоджуюсь.

Моя самотня тітка вказала мене в заповіті, оскільки ніхто інший в родині не хотів їй допомогти в останні роки життя, про що я вже говорила.

Неочікувано для себе я отримала цю квартиру. Але раз вже так, я не збираюсь відмовлятися від спадщини.

Коли мої дві сестри дізнались про це, вони дуже розлютилися та почали вимагати «справедливості».

Ми всі живемо в одному місті, умови життя різняться, але всім затісно. Я маю двокімнатну квартиру у пригороді Києва разом із сином.

Старша сестра живе з чоловіком і двома близнюками в двокімнатній квартирі, а молодша з двома доньками має однокімнатне житло в новобудові.

Мої сестри вважають, що я повинна продати свою квартиру в Києві та поділитися грошима порівну, щоб кожна з нас могла розширити своє житло.

Але в мене інші плани: хочу зробити маленький ремонт у новій київській квартирі та здавати її в оренду. Для мене це буде чудовий додатковий дохід, що дорівнює моїй основній зарплатні.

Сестри наголошують, що ми близькі родичі й повинні допомагати один одному. Але тільки я оплачувала догляд за тіткою, хоча це було витратно, і в мене й самої не так багато грошей.

Так, їм важко. Але чому, не поворухнувши пальцем, мої сестри хочуть полегшити собі життя коштом моїх зусиль?

Ми сперечаємося про це вже кілька тижнів. Я слухаю, як вони кажуть, що я безсердечна. Але свою думку не зміню.

А що б ви зробили на моєму місці?