Connect with us

З життя

Моя дружина швидко повернулася з декретної відпустки, щоб зберегти високооплачувану роботу.

Published

on

Моя дружина недовго була в декретній відпустці, вона не хотіла втрачати роботу, де добре заробляла. Нашою донькою від ранку до вечора займалася теща. Мама Олесі прибирала, прала і готувала для нас. Потім вона порадила нам віддати малу до дитячого садка, адже їй потрібно зростати серед однолітків. Ми з дружиною вирішили, що це неможливо, тоді теща заявила, що більше не буде доглядати за нашою дитиною, у неї просто немає сил, вона втомилася.

У нас з дружиною маленька дитина. Донечка. Їй два з половиною роки. Ми довго чекали на неї і старалися, тому вона є нашим великим щастям і благословенням. З часом ми отримали чудову новину, яка назавжди змінила наше життя на краще. Лена і я стали батьками маленького янголятка.

Через дев’ять місяців народилася найулюбленіша, найдорожча і найчарівніша дівчинка у світі. Я, моя дружина та наші батьки були безмежно щасливі з цього приводу. Від перших днів життя вона була оточена турботою рідних. Ми дуже її любимо, дружина була в декреті півтора року. Вона уклала угоду, за якою після цього часу або повинна повернутися до роботи, або її місце буде зайнято іншою людиною. Врешті, після довгих переговорів, вирішили піти на таку поступку.

Загалом, впродовж останнього року моя теща, мати Ленки, була з онучкою вдень, а ввечері ми обоє поверталися з роботи й переймалися клопотами про нашу дочку на себе. У цей період усе було нормально. Мати Лени із задоволенням займалася онукою і не висловлювала ніяких скарг.

Але останнім часом ситуація кардинально змінилася, і тепер вона наполягає на звільненні її з обов’язків няні. Вона не намагається особливо пояснювати свою поведінку, просто поставила ультиматум — і все. Коли ми почали її запитувати, мати дружини почала казати, що дитині потрібно спілкування з іншими дітьми і що вона повинна звикати до суспільства якомога раніше.

Так, звісно, у телевізійних програмах постійно лунають такі твердження, і вона також починає думати в цьому напрямку. Ми з дружиною негайно відкинули ідею дитячого садка. Багато наших друзів скаржаться, що як тільки дитина почне ходити до садка, починаються безперервні хвороби. Тому ми вирішили, що обійдемося без цього, а наша дитина сидітиме вдома. Це буде лише на користь її здоров’ю. Вона для нас дуже важлива, у нас лише вона, ми приділяємо їй велику увагу.

Дружина сказала матері, що думає про це, але та відказала, що втомилася, не має сил бігати за дитиною. Загалом, мати поставила нас перед фактичним станом справ — не буде більше доглядати за малою, і все.

І як нам після цього з нею домовлятися? Ось така жінка! Хоче віддати дитину у садок, коли сама могла б з нею бути.

Моя дружина недовго була в декретній відпустці, вона не хотіла втрачати роботу, де добре заробляла. Нашою донькою від ранку до вечора займалася теща. Мама Олесі прибирала, прала і готувала для нас. Потім вона порадила нам віддати малу до дитячого садка, адже їй потрібно зростати серед однолітків. Ми з дружиною вирішили, що це неможливо, тоді теща заявила, що більше не буде доглядати за нашою дитиною, у неї просто немає сил, вона втомилася.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 + двадцять =

Також цікаво:

DE12 хвилин ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

UA21 хвилина ago

Ковдра для чужого кошеняти

Я двадцять три роки працюю дезінфектором у притулку на околиці Житомира, у Корбутівці, і думала, що мене вже нічим не...

DE22 хвилини ago

Die Papiere meiner Schwiegermutter

Ich heiße Jonas Wentzel, bin vierundvierzig, wohne in Rostock und habe elf Jahre lang die Schifffahrtsagentur meines Schwiegervaters mitgeführt, ohne...

DE22 хвилини ago

Der Hund, der schon aufgehört hatte zu hoffen

An einem Dienstag im September, kurz vor halb fünf, stand ich im Tierheim Ludwigsburg vor dem letzten Zwinger im Flur...

DE23 хвилини ago

Der Hund, der Klaus Bregenz das Leben rettete

Der Hund, der Klaus Bregenz nicht gehen ließ Klaus Bregenz hat seiner Schwägerin Renate nie erzählt, warum er nach dem...

DE24 хвилини ago

Die Werkstatt trägt jetzt ihren Namen

Ich heiße Jonas Brechner, ich bin achtunddreißig und seit elf Jahren mit Meike verheiratet. Ihre Mutter, Rosemarie Kessler, hat mich...

PL1 годину ago

Kartka z garderoby przy Świętego Marcina

Sprzątam po przedstawieniach w Teatrze Wielkim w Poznaniu od jedenastu lat i mówię wam: garderoba baletowa potrafi powiedzieć o człowieku...

PL2 години ago

Kroswer Kirka na Podkowie

Nigdy nie lubiłem tej ciotki, dobra, powiem to od razu, żeby było jasne, skąd u mnie ta cała złość tamtego...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.