Наш новий сусід поділився труднощами в пошуку дружини: чому його зацікавленість привертає переважно жінок старшого віку?

В нашому будинку з’явився новий сусід, йому 53 роки. Він жаліється, що не може знайти собі дружину, бо всі жінки, які його цікавляться, — «бабці» за сорок.

Після його переїзду рік тому я познайомилася з ним. Спочатку ми просто віталися в ліфті, потім я тримала двері в під’їзді, коли він заносив у квартиру кухонні меблі, розібрані на частини з машини. Та кухня була вжита й сильно зношена. Він сказав, що її йому віддав товариш, з гаража свого привіз, а на завтра планує перевезти диван.

Він запросив мене на чай, щоб подякувати за допомогу, але я відповіла, що моєму чоловікові це не сподобається. Більше запрошень не було. Ми часто перетинались у ліфті, він завжди був привітним і намагався пригостити мене морозивом чи яблуком, я ж чемно відмовлялась.

Цей чоловік здавався спокійним і ввічливим, з звичайною зовнішністю. Я спостерігала з вікна, як він на своєму старенькому автомобілі приїжджав і від’їжджав у різний час. Це здавалося через його специфічний графік роботи.

Пізніше ми розговорилися на лавці біля дому. Сусід вийшов покурити, а я чекала доставку товару. Під час розмови він розповів, що купив двокімнатну квартиру в іпотеку за 1,8 мільйона гривень, живе один. Він працює в сфері ремонтів квартир та офісів, оскільки звільнився з попереднього місця. Розведений, без власних дітей, але виховав двох дітей своєї колишньої дружини, які його тепер відсторонили.

Купити житло йому допомогла сестра, що живе в Києві, вона позичила гроші на початковий внесок. Але через нестабільні заробітки йому важко отримати зароблене вчасно, а іпотеку потрібно платити. Ще й на їжу потрібно залишати. Він сказав, що зараз голодний, а холодильник вимкнений.

Я помітила, що він схуд з моменту нашого останнього спілкування. В цей час прийшла моя доставка, і я зайшла додому, попросивши його зачекати. Зібравши продукти — пів курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшку олії, — я віднесла їх сусіду.

Радісний, він став відвертішим, і я поставила йому декілька питань: «Як ти справляєшся з виплатами іпотеки з такими заробітками?» Він відповів, що коли грошей не вистачає, дзвонить сестрі, і вона переводить потрібну суму. «А комунальні теж сестра платить?» — запитала я. «Ні, комуналка накопичується», — відповів він.

Я запитала, чому він не обрав дешевшу квартиру, адже за 1,3 млн можна було купить однокімнатну на околиці. Він пояснив, що хоче одружитися і мати дітей, тому потрібно більше місця.

Він мріє знайти господиню, яка могла б працювати і народжувати, але йому трапляються жінки «за сорок». Я здивувалася: «Жінки в сорок — це ж не бабці». Але він стояв на своєму, що йому потрібна здорова жінка до тридцяти років.

Я не стрималася і розсміялась: «Ти ж у 53-х роках сам у сестри гроші випрошуєш, та й зі мною їжу ділиться». Він відреагував обурено, піднявся з лавки і пішов, прихопивши пакунок із продуктами.

Тепер, при зустрічах у ліфті, він вітається сухо і мовчить. Знаю, він поки живе один, а сусідки виявляють інтерес до нього. Вони й не здогадуються, що шансів у них нема — адже їм кому вже під сорок, а кому й більше. А мрії, може, таки здійснюються…