Небажана донька

Нелюбима дочка

З самого дитинства Катерина думала, що вона прийомна. Одного разу, залишившись вдома одна, вона вирішила поритися в документах, намагаючись знайти свідоцтво про усиновлення. Однак знайшла лише своє свідоцтво про народження, де було зазначено, що її батьки дійсно її рідні мама і тато.

Здавалося б, це мало б її порадувати, але вона лише засмутилася. Тому що після цього вона зовсім перестала розуміти, що з нею не так.

Катерина була старшою дитиною в родині. Через три роки після її народження у батьків з’явилася ще одна дівчинка – Оксана. Природно, до народження сестри Катерина мало що пам’ятала. Але після народження Оксани спогадів залишилося чимало.

Батьки оберігали Оксану більше за Катерину. Оксані купували найкращі речі та іграшки, а Катерина часто доношувала одяг за старшою кузиною. У школі, якщо Катерина приносила додому погану оцінку, її сильно сварили й позбавляли різних привілеїв, як-то перегляд телевізора чи прогулянки з подружками. Натомість якщо Оксана приходила з поганою оцінкою, мама завжди заспокоювала її, кажучи, що оцінки не головне.

Найбільше Катерина ненавиділа фразу «Оксана молодша». Після неї зазвичай йшло щось на кшталт віддай їй свою іграшку або нехай вона з’їсть єдину цукерку.

Коли дівчата виросли, Оксана теж почала помічати, що любов батьків розподіляється нерівномірно. Вона нахабно цим користувалася. Виросла відмінною актрисою. Могла заплакати, коли потрібно, могла лестити мамі чи татові. Катерина таких талантів не мала, максимум – голосно гримнути дверима під час чергової несправедливості.

Катерина не вступила на бюджет в університет, і довелося піти вчитися до коледжу. Батьки сказали, що у них немає грошей, щоб оплачувати їй навчання. І звідки у них ті гроші з’являться, якщо все йшло спершу на репетиторів Оксани, а потім відкладалося на її майбутнє навчання.

Після першого курсу Катерина влаштувалася на роботу і, отримавши зарплату, відразу зняла кімнату і переїхала від батьків. Залишатися з ними й молодшою сестрою ставало дедалі нестерпніше.

Оксана ж, відчуваючи, що батьки їй усе пробачають, кинула навчання й почала багато гуляти. Вона прекрасно розуміла, що все одно їй оплатять навчання в університеті, навіщо напружуватися?

Крім того, поки Катерина не переїхала, Оксана почала красти у неї одяг і косметику без дозволу, а одного разу збрехала батькам, що сигарети, які вони випадково виявили, належать Катерині. Зрозуміло, старша віднекувалася, але було очевидно, кому повірили.

Зрештою Катерина з’їхала. Але образа і нерозуміння залишилися з нею. Вона намагалася якнайрідше спілкуватися з батьками та сестрою, тому що кожен її візит закінчувався нахвалянням Оксани і закидами на адресу Катерини. Закиди були висмоктані з пальця, як, власне, і оди молодшій дочці.

Закінчивши коледж, Катерина влаштувалася на хорошу роботу й почала добре заробляти. Вона поміняла кімнату на простору квартиру, зустріла чудового молодого чоловіка і почала ходити до психолога. Катерина чудово усвідомлювала, що дитячі комплекси заважають їй жити. А їй самій хотілося створити хорошу родину, у якій панують любов і турбота. Щоправда, Катерина була впевнена, що народить лише одну дитину. Яким би хорошим не був психолог, страх повторити поведінку батьків ніяк не відступав.

Незабаром молодий чоловік Катерини Станіслав зробив їй пропозицію, і вони тихо розписалися. Без великого весілля і, головне, без батьків Катерини. До речі, з мамою Станіслава у Катерини склалися дуже хороші стосунки. Вона якось розповіла свекрусі про ставлення своїх батьків до неї та молодшої сестри.

– Не сприймай це на свій рахунок, – усміхнулася вона. – З тобою все гаразд. Просто є люди, у яких безмежний запас любові, а є ті, у кого він лімітований. Ось твої батьки – це другий варіант. Це їхня помилка й їхня проблема. І ти добре знаєш, що тепер ти і моя дочка.

Поступово у Катерини і Станіслава все налагодилося. Вони взяли квартиру в іпотеку, завели кота і стали щасливо жити. Час від часу Катерина спілкувалася з батьками, тільки щоб переконатися, що вони живі-здорові. З сестрою вона не підтримувала стосунків, знаючи лише те, що вона вчиться на третьому курсі.

Одного вечора, коли Катерина з чоловіком дивилися серіал, пролунав дзвінок. Дзвонила мама Катерини, і це дуже здивувало дівчину. Бо зазвичай вона дзвонила батькам. Ті рідко про неї згадували.

– Щось трапилося? – запитала вона, поставивши фільм на паузу.

– Доню, біда! – скрикнула мама.

– Щось із татом? – налякано запитала дівчина. Якими б не були її батьки, вони все ж виростили її. І вона все ж таки любила їх, тільки якоюсь дивною, ображеною любов’ю.

– Ні, з Оксаною.

А ось до сестри Катерина не відчувала нічого, крім злості й образи. Якби Оксана поводилася інакше, то дівчина, можливо, і не так помічала б різницю в ставленні батьків до них. Але молодша сестра завжди користувалася цим і постійно підставляла Катерину, знаючи, що віритимуть їй, Оксані.

– Що сталося? – з ввічливості запитала Катерина.

– Там якась каламутна історія… – пробурмотіла мама.

Катерина була заінтригована. Вона думала, що сестра потрапила до лікарні чи її виключили. Але каламутна історія…

– Загалом, Оксана, начебто, збила людину.

– У Оксани є права і машина? – здивовано запитала дівчина. Хоча, вона не здивується, якщо батьки купили їй авто за першою примхою.

– Ні, – зробивши паузу, відповіла мама. – Це, начебто, машина друга. Але я не вірю, що Оксана винна.

Катерина навіть усміхнулася. Ну, звісно, Оксана святенька.

– І що?

– Кажуть, вона була п’яною, а та людина потрапила до лікарні. Це жах! Її можуть посадити! І з університету виключать. Треба щось робити, Катю.

Катерині так і хотілося відповісти, що раз вони не змогли нормально виховати дочку, то тепер її життя виховує. І буде правильно, якщо вона понесе покарання, щоб зрозуміла, що будь-які вчинки мають свої наслідки. Але вона знала, що мама все одно не сприйме ці слова. Тому просто запитала:

– Що робити, мамо?

– Загалом, ми з татом порадилися і вирішили підкупити поліцію і заплатити тій людині, щоб не висував звинувачень.

Катерина спочатку вирішила, що їй почулося.

– Ти взагалі розумієш, що говориш? – тонко запитала вона. – Ти хочеш порушити закон, знаючи, що твоя дочка п’яною без прав збила когось?

– Так, вона помилилася, – доволі різко відповіла мати. – Але ми маємо прощати помилки. Ми ж і на твої закривали очі.

Катерину розібрав нервовий сміх.

– На які, мої? На те, що я згубила ключі від дому? Чи забула хліб купити?

– Ми не про це зараз, – обірвала її мама. – Загалом, нам треба всім скинутися. Ти ж казала, що ви копите на машину. Ти повинна віддати ці гроші, щоб допомогти сестрі. На машину ви ще накопите, а її життя може піти шкереберть.

Ймовірно, в цей момент Катерина зрозуміла, що більше не хоче мати справ з цією родиною. І спілкуватися не хоче. Вона знайшла нову, люблячу родину в особі свого чоловіка і його мами. І цього їй достатньо.

– Я не віддам гроші. І я буду щаслива, якщо Оксану посадять. Вважаю, вона отримала по заслугах.

– Та як ти можеш?! – закричала мати. – Ми тебе не так виховували!

– Так, не так. Ви мене виховували як другорядну дочку. Я не пам’ятаю, щоб хоч раз відчула від вас любов. Зате другій дочці ви все прощали і спускали з рук її нахабну поведінку. Тепер пожинайте плоди. Молодша зовсім здуріла, а старша більше не хоче вас знати.

На цих словах Катерина поклала слухавку. Станіслав, почувши всю розмову, обійняв тремтячу дружину, і вона тут же розплакалася у нього на плечі. Коли сльози закінчилися, Катерину як відрізало. Виявляється, вона і справді може без батьків. І більше не стане доводити, що вона хороша, розумна і добра. Не намагатиметься привернути на них свою увагу.

Минув час, і від родичів Катерина дізналася, що Оксані дали невеликий строк. Чи то батьки не знайшли грошей, чи то підкуп не вдався.

Катерина незабаром завагітніла. А коли народила чудову дочку, зрозуміла, що хоче ще одну дитину. Згодом вона усвідомила, що не стане такою, як її батьки. І це все завдяки чоловіку і свекрусі, які ледь не щодня словами і вчинками доводили, що вона – чудова мати.

Коли у Катерини народилася дитина, вона, відчуваючи дію гормонів, повідомила батькам, що вони стали бабусею й дідусем. І отримала у відповідь, що відтепер у них є лише одна дочка, яка не відвернеться від родини у важку хвилину.

І, найцікавіше, Катерину це навіть не зачепило. Вона зраділа. Тепер у її душі не буде тягаря, що вона позбавила онуку бабусі і дідуся. Катерина дала їм шанс, вони не скористалися. І, якось, дівчина подумала, що так навіть буде простіше для всіх.