Неочікувані гості? Не біда, вони прийдуть з частуванням!

Вчора я відвідав свого сина Олексія. Власне, я приїхав, щоб допомогти йому. Олексій вирішив поклеїти нові шпалери і попросив мене про допомогу. Звісно, я не міг відмовити сину.

Я взяв відпустку на роботі та поїхав до Олексія. Він живе за 250 кілометрів від мене. Я прибув у середу. У нас було кілька днів, щоб усе зробити. Ми були впевнені, що встигнемо все завершити на час.

У перший день ми поклеїли шпалери в одній кімнаті, наступного дня – в іншій. І ось якось ввечері задзвонив телефон. Мій син підняв слухавку і сказав:

– Так, приїжджайте! Здорово! Я буду дуже радий вас усіх бачити! Познайомитесь з моїми новими друзями! Вони самі принесуть їжу!

Я запитав:

– Хто це?

– Гості! П’ятеро осіб! І до того часу ми повинні поклеїти шпалери в цій кімнаті.

Я був просто вражений:

– Олексій! Які гості?! У нас немає їжі! У нас тільки яєчня в холодильнику! І її на всіх не вистачить!

– Не хвилюйся так, тату! Все буде гаразд! Гості самі принесуть їжу! А нам залишиться тільки приготувати посуд і чай.

Я був дуже здивований. Я звик до іншого: що, запрошуючи гостей, треба купляти продукти і багато готувати. Але мій син сказав, що у них все інакше.

У нас був час, щоб поклеїти шпалери, прийняти душ і впорядкувати себе. А потім почали збиратися гості мого сина. Кожен із них приніс по дві страви. Хтось привіз борщ і вареники, хтось олів’є і пироги, хтось шашлик і салат. А Олексій просто поставив чайник, мед і цукор. Виявилося, для такого випадку Олексій вже придбав одноразовий посуд.

Стіл вийшов розкішним. Усі з задоволенням їли, потім пили чай. А потім одна жінка почала співати, а ми почали підспівувати. Вечір вийшов дуже веселим, сімейним і зворушливим.

А тоді кожен гість зібрав свої страви, і гості пішли. А ми з Олексієм помили лише чашки і ложки, а тарілки просто викинули в сміттєвий бак. Це зайняло не більше десяти хвилин.

Потім я запитав Олексія: хто це придумав? А він мені відповів:

– Раніше ми теж так зустрічали гостей, як ти кажеш. Але це так клопітно і дорого. І ось ми порадилися з друзями і вирішили, що будемо збиратися у кожного по черзі, і кожен повинен принести по дві страви. А господарю залишається лише приготувати посуд і чай. Ми почали так зустрічатися, нам усім дуже сподобалося, і тепер ми зустрічаємося так постійно!

Мені теж дуже сподобалося. Я розповів про це своїм друзям та знайомим. Але їм чомусь не сподобалося. А дарма!

Вони навіть відмовилися спробувати такі зустрічі. А шкода, мені здається, це дуже гарна ідея.