Перше враження

– Мам, знайомся, це Орися, – трохи зніяковіло представив Олесь дівчину, з якою пізно ввечері прийшов додому.

– Добривечір, – відповіла Ярина, невдоволено поглянувши на несподівану гостю, – як влучно ви обрали час для знайомства! До півночі лише п’ять хвилин…

– А я ж Олесю казала, що вже пізно, – миттєво знайшлась дівчина, – а його хіба переслухаєш? Такий упертий!

«От молодець, – подумала про себе Ярина, – себе виправдала, його – очорнила. Неприємна особа».

– Ну, заходьте, – запросила мати й, більше нічого не кажучи, пішла до спальні.

А що їй лишалося? Виганяти єдиного сина з хати? Серед ночі! Та ще через якусь незрозумілу дівчисько! Хочуть жити разом? Нехай. Мама для того й існує, щоб захистити сина й відкрити йому очі. А вже вона, Ярина, зробить це дуже швидко. І відправить Олеся з його пасією геть, без жодного жалю! Ще й порадіє, що позбувся!

Усю ніч Ярина не спала, обдумуючи план виселення Орисі з квартири.

Ні, вона не була проти того, щоб Олесь одружився. Хлопцеві вже 30, він цілком готовий до сімейного життя.

Але не з цією ж!

По-перше, вона помітно молодша. Значить, вітер у голові гуляє. Що з неї за дружина? Мати? Господиня?

По-друге, її моральний обличчя говорить сам за себе: з’явилася в чужий дім ночами, навіть не вибачилася! Фактично, звинуватила його самого, ні за що ні про що…

Та ще й заночувала!

Це в неї вперше чи для неї це норма?

По-третє. Ну не сподобалася вона Ярині!

Значить, і Олесю незабаром набридне.

І навіщо, спитаєтеся, на неї час витрачати?

Виконувати план не довелося.

Орися сама дала Ярині мільйон привід розставити всіх за місцями.

Перший дзвінок пролунав вранці.

Орися пішла в душ і вийшла звідти майже через годину.

Олесь увесь цей час безпорадно метушився по квартирі. Мітусився й злиОлесь нервово поглядав на годинник, бо потяг до Києва відходив за десять хвилин.