Connect with us

З життя

Під час весілля мій чоловік штовхнув мене у фонтан холодної води і розсміявся в голос: я не змогла стриматися і зробила це…

Published

on

Під час весілля мій чоловік штовхнув мене у фонтан з холодною водою і розреготався: я не витримала і зробила це
Це був день, про який я мріяла з дитинства. Я продумала все до останньої серветки на столі. Сніжно-біла сукня, сліпуче укладка, бездоганний макіяж, ніжний букет в руках я почувалася героїнею власної казки. Ми з моїм тепер уже чоловіком щойно обмінялися кільцями, і зал ресторану наповнився оплесками. Все йшло ідеально.
У дворі ресторану був невеличкий фонтан цікавий дизайнерський хід. Вода в ньому була прозорою та холодною, ледь хвилюючись, додаючи вишуканості літній атмосфері. Я навіть подумала, що біля фонтану вийдуть гарні фото.
Коли настало час розрізати весільний торт, усі гості зібралися навколо нас із телефонами. Лунали вигуки «Гірко!», сміх, музика. Я взяла ніж, чоловік поклав свою руку на мою і ми почали різати перший шматочок. Але в цю мить він раптом взяв мене на руки.
Спочатку я посміхнулася, подумавши, що він хоче романтично підняти мене. Але за секунду я зрозуміла: він несе мене не до тостів, не до танцю, а до фонтану.
Я навіть не встигла крикнути. Вмить сукня прилипла до тіла, вода залила взуття, волосся розплилося по обличчю, макіяж розмазався. Вода була льодяною, попри літню спеку. Гості завмерли. Хтось намагався стримувати сміх, хтось ахнув.
А він він сміявся. Гучно, щиро. Йому було смішно.
Але не мені. Мені було боляче й образливо.
Я готувалася до цього дня місяцями. Сукня коштувала майже півроку моєї зарплати. Макіяж, зачіска усе було ідеальним. Я мріяла, що цей день запамятається як чарівний. А зараз я стояла у льодяній воді, мокра, збентежена, принижена.
Я вилізла з фонтану, тремтячи від холоду і промокнувши наскрізь. Сльози змішувалися з краплями води на щоках. Чоловік досі сміявся і щось говорив друзям, на кшталт: «Ну як, вийшло круто, так?»
Але в мене не було настрою жартувати.
І тоді я не витримала і зробила те, про що зовсім не шкодую. Свою історію я розповідатиму в першому коментарі і сподіваюся на вашу підтримку. Далі в першому коментарі
Я повільно підійшла до нього і подивилася прямо у його веселі очі.
О, ти смієшся?
І кинула йому в обличчя залишки весільного торта. Гості ахнули.
Він замовк.
«Тепер, коли тебе принизили так само, як і мене ми квити».
«Дякую, що показав своє обличчя в перший же день. Тепер мені не доведеться витрачати життя, щоб зрозуміти, хто ти насправді».
«Розлучення завтра».

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 + 9 =

Також цікаво:

PL45 хвилин ago

Kwiaciarnia na Grunwaldzkiej, gdzie odbierałam bukiet na trzydzieste urodziny

Pracuję w kwiaciarni na Grunwaldzkiej we Wrocławiu od jedenastu lat i myślałam, że wszystko już widziałam – wesela, pogrzeby, przeprosiny...

PL46 хвилин ago

Nie mieliśmy ich rozdzielać

Miałam formularz ze schroniska przy Marywilskiej złożony w torebce od tygodnia, kiedy wreszcie zebrałam się na tę wizytę. Adoptowałam Rexa,...

PL1 годину ago

Chłopiec z kosza pod plebanią w Lipnicy

Nazywam się Marek Sowiński i mam czterdzieści dwa lata. Piszę to, bo ksiądz Antoni już nie żyje, a ja przez...

PL1 годину ago

Warsztat, który zniknął w środę

Nazywam się Tomasz Wardęga, mam pięćdziesiąt jeden lat i przez dwadzieścia trzy lata prowadziłem warsztat lakierniczy przy Grójeckiej w Warszawie....

UA1 годину ago

Хвіртка у двір

Мене звати Тарас, мені сорок два, і я той самий зять, через якого теща Оксана Іванівна вже три роки не...

UA2 години ago

Тиша під Славутичем

Зять розповідає: Мене звати Артем Вихованець, мені сорок два, я маркшейдер на шахті «Прогрес» біля Новогродівки. Донецька область, жовтень дві...

UA2 години ago

Ключі від маминої квартири

— Не прикидайся, ніби нічого не розумієш! — Валентина Сергіївна впустила теку з паперами на журнальний столик так, що дзенькнула...

DE2 години ago

Mama fehlt mir jeden Tag, seit dem 14. März

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin dreiundvierzig, wohne in Freiburg, und ich rede noch immer mit meiner Mutter. Nicht laut,...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.