Цей дім – лише мій, адже я важко для нього працювала.

Мій дім тільки мій, я важко на нього працювала.

Коли я познайомилася зі своїм чоловіком Василем, мені було за тридцять. До цього я мала стосунки з чоловіками, але нічого серйозного з них не вийшло. З 26 до 30 років я зробила собі перерву і як самотня жінка працювала день і ніч. Працювала, як віл, щоб заробити більше грошей, відкладала на будинок, який нарешті купила. Була дуже гордою з себе, адже протягом усього життя я могла розраховувати тільки на себе. Два роки по тому я зустріла свого чоловіка.

Не можна сказати, що нас поєднувало якесь надзвичайне відчуття чи шалене кохання. Чи можна говорити про справжній роман після тридцяти? Тяжко сказати. Я просто хотіла жити спокійно, зручно і з чоловіком, який не створював би зайвих проблем. Одним словом, Василь здавався саме такиим — спокійним, поміркованим і радісним, я прийняла його в свій дім, а він не мав нічого проти.

Крім того, не кожному чоловікові пощастить зустріти жінку, яка одразу має свій будинок. Я змогла купити своє омріяне житло без кредитів і щомісячних виплат.

Так ми прожили сім років, ми не мали дітей, я була дуже зайнятою роботою, так само як і мій чоловік. Після цілого дня ми приходили додому втомленими і просто лягали спати. Я не приховую, що не раз думала про дитину, але завжди відкладала на потім, особливо зараз, коли жінки народжують і в 45 років.

Тиждень тому ми сиділи за столом, снідали, і чоловік прямо запитав мене, коли я нарешті його пропишу. Василь хотів виписатися від мами, щоб вона платила менше за комунальні послуги. Мені не сподобалася ця ідея, я не хотіла нікого реєструвати на моїй адресі і саме про це йому сказала. Він міг відкладати собі на власну квартиру, де й би прописався, але більшість з них, живучи у мами, про це не думають. Ми рівно ділили витрати на базові речі, а рештою зарплат розпоряджалися на свій розсуд.

В будь-якому разі, після цієї розмови він пішов на роботу і ввечері не повернувся додому. Наступного ранку надіслав мені смс, що подав на розлучення. Я досі не можу повірити, що мій чоловік міг так вчинити. Я не хотіла його прописувати не тому, що не довіряю, а тому що в житті трапляються різні речі і немає гарантії, що ми будемо разом усе життя. Я не збираюся ні з ким ділити своє майно, на яке важко працювала, і воно тільки моє. Якщо Василь був зі мною лише тому, що розраховував на частку в моїй власності, то нехай іде своєю дорогою.