Connect with us

З життя

Вихід з поліклініки: шлях до зупинки громадського транспорту.

Published

on

Аліна вийшла з поліклініки та вирушила на зупинку чекати на маршрутку. На сьомому місяці вагітності їздити на інший кінець міста було не дуже зручно, але що поробиш, якщо їхню поліклініку закрили на ремонт до наступного року. «Родити ж тобі цього року, а не наступного», – жартував чоловік Аліни Павло. На щастя, лікар на прийомі порадував майбутню маму гарними результатами аналізів. Тепер їй довелося проїхати десять зупинок на маршрутці, щоб дістатися додому.

Коли Аліна підійшла до зупинки, маршрутка щойно приїхала. Люди вже заходили, і вона стала в кінець імпровізованої черги, щоб теж увійти до салону. Місць у старому автобусі було мало, і всі вони на момент, коли Аліна зайшла, вже були зайняті. «Ну що поробиш, поїду поки стоячи, не чекати ж наступної мінімум півгодини», – подумала вона і зітхнула. Просити когось поступитися місцем вона соромилася. Хоч їй і було вже більше двадцяти років, але відстоювати свої інтереси вона так і не навчилася. Тому молода жінка вирішила, що чекатиме, поки у когось прокинеться совість або хтось вийде на своїй зупинці.

Пасажири тим часом ігнорували майбутню маму. Жінка, що сиділа з дівчинкою на передньому двомісному сидінні, сподівалася, що хтось інший поступиться, і схилилася до своєї дитини. Хлопець у навушниках старанно робив вигляд, що музика загородила йому не тільки вуха, але й очі. Жінка з котячим переносом на колінах заспокоювала свого улюбленця. Старенький дідусь дрімав на задньому сидінні, а поруч з ним дві юні подруги жваво обговорювали щось, дивлячись в Instagram. Інші пасажири також не звертали уваги на майбутню маму.

Водій не поспішав рушати, навіть закурив, висунувшись у вікно. Минули п’ять, десять хвилин… Пасажири неохоче почали нервувати. По салону пройшов невдоволений шепіт, який ще через п’ять хвилин вилився в одностайне: «Ну коли поїдемо, шефе?». П’ятдесятирічний водій Михайлович, котрий провів за кермом більшу частину життя та мав у цьому житті певні моральні принципи, загасив сигарету об борт автобуса, обернувся до салону та гучно гаркнув: «От коли місце вагітній хтось поступиться, тоді й поїдемо!».

Того ж моменту всі захвилювалися. Жінка з переносом встала і поставила свій вантаж на коліна діду з заднього сидіння, жінка з дитиною нарешті посадила дочку собі на коліна, юні красуні, що розглядали Instagram, почервоніли і обидві скочили зі словами: «Сідайте, будь ласка!». Хлопець у навушниках взагалі вийшов з маршрутки. Михайлович знову обернувся до салону, оглянув задоволеним поглядом п’ять вільних місць і сказав Аліні: «Вибирай, доню, яке зручніше. І поїдемо потихеньку!».

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 2 =

Також цікаво:

DE29 хвилин ago

Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts

**Halsband, der Park am Rhein und der Anruf um ein Uhr nachts** Natalie war neunundzwanzig, und in ihrem ganzen Leben...

PL1 годину ago

Zakochana Mila i dog z Żoliborza

Odebrałam Milę z hotelu dla psów przy ulicy Felińskiego dopiero po siódmej, bo w pracy wywalił się serwer i trzy...

PL1 годину ago

Kamila z mapą na skórze

W Łodzi, na Bałutach, przy ulicy Zgierskiej, jest salon fryzjerski, do którego chodzi głównie starsze osiedle i rodziny z okolicznych...

CZ1 годину ago

Zápěstí, co nikdy nedalo pokoj

Chodidla, co nikdy nedala pokoj Jsem Josef Nývlt, mám pětaosmdesát a víc než půl století jsem dělal totéž, co dnes...

PL1 годину ago

Kobieta, która czekała przy kasie w Świdnicy

„Otwórz oczy, Marcin… twoje serce nie kocha kobiety, tylko ładnie ubrane kłamstwo." Nazywam się Marcin Zawadzki, mam trzydzieści osiem lat...

CZ2 години ago

Dílna po otci Martina Novotného

Martin Novotný má čtyřicet dva let a autodílnu na Žižkově, kterou zdědil po otci spolu s dluhem u dodavatele náhradních...

CZ2 години ago

Tajemství za koupelnovými dveřmi na Vinohradech

Poprvé jsem si to všimla, když naše sedmiletá Anička přestala navazovat oční kontakt, kdykoli se s Petrem vrátili z večerní...

CZ3 години ago

Vánoční večeře, kterou má dcera nechtěla vařit

Jmenuji se Jarmila a je mi sedmdesát jedna let. Žiju v Olomouci, v témže cihlovém domku na Hodolanech, kde jsem...